Осборн-гаус
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Осборн-гаус або Осборн-хаус (англ. Osbourne House) — палац в італійському стилі, збудований королевою Вікторією та її чоловіком Альбертом як літня, приморська резиденція в містечку Іст-Ковз на північному узбережжі острова Вайт у 1845—1851 роках. З 1921 року є загальнодоступним музеєм.
Осборн-гаус англ. Osborne House | |
---|---|
Країна | Велика Британія[1] |
Територіальна одиниця | East Cowesd |
Місцезнаходження | East Cowesd |
50°45′01″ пн. ш. 1°16′12″ зх. д. | |
Стиль | неоренесанс, Italian Renaissance architectured і наслідування італійській архітектуріd |
Архітектор | Альберт Саксен-Кобург-Готський |
Час заснування | 1845 |
Сучасний стан | реєстрова будівля I ступеняd[2] і Grade II* listed park and gardend[2] |
Власник | English Heritage |
Сайт | english-heritage.org.uk/visit/places/osborne/ |
Осборн-гаус у Вікісховищі |
Підряд на будівництво виграв Томас К'юбітт, який одночасно займався реконструкцією Букінгемського палацу. В Осборн-гаусі виховувалися онуки королеви, включаючи останню російську імператрицю Олександру Федорівну. Поряд з палацом збереглося шале, перевезене за бажанням королеви на берег Солента зі Швейцарії.
У 1901 році королева Вікторія померла в Осборн-гаусі, і її особисті апартаменти були перетворені на родинний музей. Спадкоємець Вікторії, Едуард VII, відкрив на території садиби військово-морське училище, де здобували освіту його онуки, майбутні Едуард VIII, Ґеорґ VI та герцог Кентський Ґеорґ.