Loading AI tools
вибори З Вікіпедії, вільної енциклопедії
‹ 2015 (січень) 2019 › | ||||
Парламентські вибори у Греції (вересень 2015) 300 місць Грецького парламенту 151 місць для більшості | ||||
Вибори до парламенту Греції мали відбутися у 2019 році, за 4 роки по парламентським виборам у січні 2015. Але 20 серпня прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас оголосив про свою відставку і закликав провести дострокові парламентські вибори[1]. 28 серпня президент Греції призначив вибори на 20 вересня 2015[2]. Це вже четверті вибори за менш ніж чотири роки (попередні були у травні і червні 2012 року і січні 2015.
Після виборів у лютому 2015 перемогла партія «СІРІЗА» (інша назва - «Коаліція радикальних лівих») сформувала правлячу коаліцію, домовившись про співпрацю з вкрай правою партією «Незалежні греки». Головною метою коаліції, як було оголошено, стане боротьба із заходами економії, які Греція зобов'язана виконувати, щоб отримати економічну допомогу від МВФ і ЄС[3]. Після кількох місяців переговорів прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас уклав угоду з кредиторами за новою програмою допомоги через Європейський стабілізаційний механізм. За цією програмою Греція отримає 86 млрд євро з 2015 по 2018 рік. Для підтримки економічного зростання і створення робочих місць в Греції Європейська комісія додатково мобілізує для країни до 35 мільярдів євро до 2020 року. Інвестиційний план Європейської комісії для Європи[en]. Також надасть фінансову допомогу Греції поряд з іншими країнами ЄС, страждаючими від падіння економіки і безробіття[4]. У свою чергу, Греція зобов'язалася впорядкувати систему ПДВ і розширити податкову базу для збільшення доходів; реформувати пенсійну систему; забезпечити повну юридичну незалежність Грецької статистичної служби; прийняти закон про обов'язкове скорочення витрат бюджету, якщо бюджетний профіцит не досягає встановлених значень; реформувати правосуддя з метою прискорити судовий процес і знизити витрати; модернізувати законодавство про ринок праці; провести реформу державної адміністрації для підвищення її ефективності та зниження витрат; розробити програму приватизації та передати приватизовані активи в спеціальний фонд, керований грецькою владою під наглядом європейських інститутів, кошти якого підуть на виплату кредиту, скорочення рівня боргу, рекапіталізацію банків і інвестиції в економіку[5].
14 серпня після дебатів, що затяглися за північ, парламент підтримав план економічної допомоги в обмін на реформи. Більше 40 депутатів правлячої партії «СІРІЗА» не підтримали документ, його прийняття було забезпечено голосами трьох опозиційних партій: «Нова демократія», «ПАСОК» і «Річка»[6].
Хоча твердження цього документа не спричинило за собою голосування про недовіру уряду, то, що більше 40 депутатів від «СІРІЗА» з 149 не підтримали (проголосували проти або утрималися) запропонований прем'єр-міністром документ, означало, що правляча коаліція втратила більшість у парламенті. Тож 20 серпня після отримання країною першого траншу міжнародного кредиту Алексіс Ципрас подав у відставку. У телезверненні до народу Ципрас визнав, що не досяг тих умов угоди, яких хотів досягти в січні 2015 року, але зазначив, що домігся для країни найкращого з можливих угоди[7][8].. У відповідь на це 25 депутатів парламенту від «СІРІЗА», які виступають проти угоди з міжнародними кредиторами, вийшли з партії і 21 серпня заснували нове політичне об'єднання під назвою «Народна єдність[en]»[9]
Відповідно до конституції президент передав право на формування уряду лідерам другої (Вангелісу Меймаракісу від «Нової демократії»), а потім третьої (Панайотісу Лафазанісу[en] від «Народної єдності») за величиною фракцій у парламенті. Коли ні той, ні інший не змогли заручитися більшістю в парламенті, 28 серпня президент Греції розпустив парламент, призначив вибори на 20 вересня і доручив голові Верховного суду Греції Василіка Тану-Христофілу очолити тимчасовий уряд до обрання нового парламенту[10][11].
Парламентський бар'єр у 3% подолали: 1. СІРІЗА 35,51% (145 мандатів (95 + 50)), 2. «Нова демократія» 28,17% (75 мандатів), 3. «Золотий світанок» 7,06% ( 19 мандатів), 4. ПАСОК 6,41% (17 мандатів), 5. Комуністична партія Греції 5,46% (14 мандатів), 6. «Річка» 3,97% (11 мандатів), 7. «Незалежні греки» 3,67% (10 мандатів), 8. «Союз центристів» 3,41% (9 мандатів)[12].
Партія | Голосів | Місць | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Голосів | % | Зміна | Місць отримано | Зміна | ||||||
Коаліція радикальних лівих (СІРІЗА) | 1 925 904 | 35,46 | ▼0,88 | 145 | ▼4 | |||||
Нова демократія | 1 526 205 | 28,10 | ▲0,29 | 75 | ▼1 | |||||
Золота зоря (ΧΑ) | 379 581 | 6,99 | ▲0,71 | 18 | ▲1 | |||||
Демократична коаліція (ПАСОК-ДІМАР)[13] | 341 390 | 6,28 | ▲1,12 | 17 | ▲4 | |||||
КПГ | 301 632 | 5,55 | ▲0,08 | 15 | ▬ | |||||
Річка | 222 166 | 4,09 | ▼1,96 | 11 | ▼6 | |||||
Незалежні греки (ANEL) | 200 423 | 3,69 | ▼1,06 | 10 | ▼3 | |||||
Союз центристів | 186 457 | 3,43 | ▲1,64 | 9 | ▲9 | |||||
Народна єдність | 155 242 | 2,86 | Нова | 0 | ||||||
АНТАРСІЯ[en]-Робоча революційна партія) | 46 096 | 0,85 | ▲0,17 | 0 | ||||||
Інші | 146 754 | 2,69 | ▬ | 0 | ||||||
Загалом | 100.00 | 300 | ||||||||
Дійсні бюлетені | 5 431 850 | 97,58 | ||||||||
Недійсні бюлетені | 134 445 | 2,42 | ||||||||
Явка | 5 566 295 | 56,57 | ||||||||
Source: Ministry of Interior [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.