Пастафаріанство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пастафаріанство[1] (англ. Pastafarianism) або Церква Летючого Локшинного Чудовиська (англ. Church of the Flying Spaghetti Monster) — суспільний рух, що пропагує безтурботний погляд на релігію і виступає проти викладання креаціонізму в державних школах.[2] Пастафаріанство, яке є пародійною релігією,[3] започатковане фізиком Боббі Гендерсоном 2005 року на знак протесту проти рішення департаменту освіти штату Канзас. Цим рішенням у шкільний курс вводилася концепція розумного задуму як альтернатива еволюційному вченню.[3][4] У відкритому листі на своєму вебсайті Гендерсон проповідує віру в надприродного творця, схожого на макарони й тюфтелі — Летючого Локшинного Чудовиська (ЛЛЧ), і закликає до вивчення пастафаріанства в школах поряд з іншими релігіями, тим самим використовуючи аргумент reductio ad absurdum (доведення до абсурду)[4].
Назву засновано на грі слів, вона асоціюється з растафаріанством та італійським словом «паста» (італ. pasta), що означає макаронні вироби, а послідовники називають себе пастафаріанами.
В листі Гендерсона, зокрема, йдеться про те, що кожного разу, як науковець здійснює радіовуглецевий аналіз, його божество змінює результат вимірювання своєю макаронною правицею. Гендерсон стверджує, що його переконання є не менш логічними, ніж теорія «розумного задуму», і закликає вивчати його теорію нарівні з теорією еволюції та теорією розумного задуму.[5] Після публікації Гендерсоном цього листа на його сайті Летюче Макаронне Чудовисько стало символом протистояння навчанню теорії розумного задуму в звичайних школах[6].
Пастафаріанські принципи (що часто пародіюють креаціонізм) представлені на створеному Гендерсоном сайті Пастафаріанської Церкви і в написаному ним 2006 року Євангелії Летючого Локшинного Чудовиська. Центральним є те, що невидиме і невідчутне Летюче Локшинне Чудовисько створило Всесвіт. Пірати шануються як перші пастафаріани. Гендерсон стверджує, що зниження кількості піратів на Землі стало причиною глобального потепління.[джерело?]
Через свою популярність пастафаріанство часто використовують як сучасний варіант чайника Рассела — аргументу про те, що тягар доведення лежить на тих, хто теорію висунув, а не на тих, хто її спростовує.[джерело?]
Пастафаріанство схвалюється науковим співтовариством і критикується креаціоністами. Пастафаріани були залучені в суперечки з креаціоністами, наприклад, в окрузі Полк у Флориді, де вони зіграли важливу роль в переконувані шкільної ради від ухвалення нових правил викладання еволюції.[джерело?]