Плутоній-239
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Плуто́ній-239 — радіоактивний нуклід хімічного елемента плутонію з масовим числом 239. Іноді його відносять до радіоактивного сімейства 4n+3, так званого ряду актинію (хоча, як правило, вважають, що цей ряд починається з природного урану-235, який і утворюється при розпаді практично неіснуючого в природі плутонію-239). Відкритий в 1941 році Гленном Сіборгом, Дж. Кеннеді, Артуром Валем[ru] та Еміліо Сегре[3].
Плутоній-239 | |
---|---|
Кільце чистого, електрорафінованого | |
Загальні відомості | |
Назва, символ | Плутоній-239,239Pu |
Нейтронів | 145 |
Протонів | 94 |
Властивості ізотопу | |
Період напіврозпаду | 2,411(3)× 104[1] років |
Батьківські ізотопи | 239Np (β−) |
Продукти розпаду | 235U |
Атомна маса | 239,0521634(20)[2] а.о.м |
Спін | 1/2+[1] |
Дефект маси | 48 589,9(18)[2] кеВ |
Канал розпаду | Енергія розпаду |
α-розпад | 5,24451(21)[2] МеВ |
SF |
В природі зустрічається в надзвичайно малих кількостях в уранових рудах. Радіогенний плутоній-239 утворюється з урану-238 при захопленні нейтронів, які виникають при спонтанному поділі урану (235U і 238U) та в результаті реакцій (α, n) на легких елементах, які входять до складу руд[4]; ще одним джерелом нейтронів є космічне випромінювання[5].
Активність одного грама цього нукліду становить приблизно 2,3 ГБк.