Половецьке поле
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кипчацький степ (Де́шт-і-Кипча́к)[1], або Половецька земля[1], іноді Полове́цьке по́ле[джерело?] — у XI—XIV століттях назва східноєвропейської та середньоазійської частини Євразійського степу, від гирла Дунаю до пониззя Сирдар'ї та озера Балхаш, де панували тюркомовні племена кочовиків-половців (кипчаків, куманів). Посідало терени сучасного Казахстану, російського Уралу, Поволжя, Прикавказзя, Східної та Південної України і Молдови.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Половецька земля.