Примаков Віталій Маркович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Примако́в Віта́лій Ма́ркович (ба́тько Прима́к, ба́тько Примаче́нко; 18 (30) грудня 1897(18971230), с. Семенівка, нині місто, Семенівський район, Чернігівська губернія, Російська імперія — 11 червня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський воєначальник, комкор (1935), дипломат. Зять Михайла Коцюбинського, товариш дитячих років українського радянського воєначальника — Юрія Коцюбинського. Репресований.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Примаков.
Коротка інформація Примаков Віталій Маркович, Народження ...
Примаков Віталій Маркович | |
---|---|
Віталій Примаков | |
Народження |
18 (30) грудня 1897(1897-12-30) с. Семенівка, нині місто, Семенівський район, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Смерть |
12 червня 1937(1937-06-12) (39 років) Москва, РРФСР, СРСР |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота, кавалерія |
Освіта | Військово-академічні курси вищого комскладу РСЧАd |
Роки служби | 1918—1937 |
Партія | КПРС |
Звання | Комкор |
Командування | організатор і командир формувань Червоно-Козачого Корпусу |
Війни / битви |
Перша світова війна Громадянська війна в Росії |
Нагороди | |
Примаков Віталій Маркович у Вікісховищі |
Закрити
Один із організаторів і перших керівників Червоно-Козачого Корпусу Української Республіки, перших військових формувань радянського уряду України у складі Країни Рад.
Учасник бойових дій 1920-х років у Афганістані і в Середній Азії, за що тогочасна світова преса його охрестила «радянським Лоуренсом»[1].