Психо
фільм 1960 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Психо?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
«Пси́хо» або «Психо́з» (англ. «Psycho») — американський трилер 1960 року, спродюсований та зрежисований Альфредом Гічкоком. Сценарій, написаний Джозефом Стефаном, був оснований на однойменному романі 1959 року Роберта Блоха. У стрічці зіграли Ентоні Перкінс, Віра Майлз, Джон Гевін, Мартін Болсам та Джон Макінтрайр. Сюжет ґрунтується на зустрічі розкрадачки грошей Меріон Крейн та сором'язливого власника старого віддаленого мотелю Нормана Бейтса, і її наслідках.[4]
Психо | |
---|---|
Psycho | |
Постер для кінопрокату, створений Макаріо Ґобес Кібусом[1] | |
Жанр | трилер |
Режисер | Альфред Гічкок |
Продюсер | Альфред Гічкок |
Сценарист | Джозеф Стефано |
На основі | «Психоз» Роберта Блоха |
У головних ролях |
|
Оператор | Джон Л. Рассел |
Композитор | Бернард Херрманн |
Монтаж | Джордж Томасіні |
Художник | Robert Clatworthyd |
Кінокомпанія | Shamley Productions |
Дистриб'ютор | Paramount Pictures[3] |
Тривалість | 109 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1960 |
Кошторис | $806,947 |
Касові збори | $50 мільйонів |
IMDb | ID 0054215 |
Наступний | Психо 2 |
Психо у Вікісховищі |
Психо вважався кроком назад порівнюючи з попереднім фільмом Гічкока На північ через північний захід, бо був знятий за менші кошти, на чорно-білу плівку, знімальною групою його телесеріалу Альфред Гічкок представляє. На момент виходу кіно отримало змішані відгуки, але інтерес глядачів та значні касові збори сприяли його переоціненню серед критиків. Стрічка була номінована на чотири премії «Оскар», включно з нагородами за найкращу жіночу роль другого плану для Лі та за найкращу режисуру для Гічкока.
Сьогодні Психо визнаний одним із найкращих фільмів Альфреда Гічкока[5] та визначним твором кіномистецтва критиками та дослідниками з усього світу через його відмінну режисуру, напружену атмосферу, ефектну роботу оператора, незабутній саундтрек та культові виконання ролей. Ця стрічка встановила нову планку в дозволеності насилля, девіантної поведінки та сексуальності в американському кіно[6] та вважається одним із ранніх прикладів фільму в жанрі слешер.
Після смерті режисера в 1980 році Universal Pictures почали випускати продовження: сиквел, триквел та квадриквел. Згодом був знятий ремейк, телевізійний спін-офф, та телесеріал-приквел, події якого відбуваються у 2010-х. 1992 року Бібліотека Конгресу визнала фільм "культурно, історично або естетично значущим" та занесла його в Національний реєстр фільмів.[7][8]
На 1 березня 2024 року фільм займав 35-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.