Радянські депортації з Естонії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Радянські депортації з Естонії — насильницьке масове виселення частини естонців з території Естонії у інші регіони СРСР, вчинене радянською владою. Один з епізодів депортацій народів СРСР. Проти частини населення Естонії радянським режимом депортація була застосована двічі — у 1940—1941 роках, після військового захоплення Естонії і включення її до складу СРСР, і у 1944—1950 роках, після Радянської окупації Прибалтики 1944 року. Депортовані виселялися головно у Сибір і Казахстан. Естонці, які проживали на території Ленінградської області, переселялися у глиб країни ще у 1935 році.[1][2] Окрім етнічних естонців, з Естонії виселялася також певна кількість представників інших національностей.
Під час першої депортації було переселено близько 10000 чоловік, під час другої — понад 20000 осіб (планувалося заслати 30000 осіб). Крім того, у 1944 році 70000-80000 осіб покинули Естонію, рятуючись від радянських репресій.
У 1995 році Парламент Естонії визнав депортацію естонців злочином проти людяності.