![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/Tribunal_r%25C3%25A9volutionnaire_04.jpg/640px-Tribunal_r%25C3%25A9volutionnaire_04.jpg&w=640&q=50)
Революційний трибунал (Франція)
надзвичайний орган часів Французької революції / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Революційний трибунал (фр. Tribunal révolutionnaire) — надзвичайний орган, створений у Парижі Національним конвентом під час Французької революції для суду над політичними злочинцями, який згодом став одним із найпотужніших «двигунів» так званої «Епохи терору».
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/Tribunal_r%C3%A9volutionnaire_04.jpg/640px-Tribunal_r%C3%A9volutionnaire_04.jpg)
Новини про поразку французів у Бельгії викликали в Парижі народний рух і 10 березня 1793 року, на пропозицію Левассера[ru][1] або Шометта,[2] Конвент проголосив створення надзвичайного кримінального суду, який пізніше, згідно з декретом від 30 жовтня 1793 року, отримав офіційну назву Революційного трибуналу.
Ця інстанція складалася з голови, трьох його заступників («товаришів»), громадського обвинувача та дванадцяти присяжних, всіх їх призначав Конвент; від судів загальної юрисдикції цей орган вирізнявся спрощеними формами судочинства: попереднє розслідування не проводилося, обвинувачених допитували безпосередньо під час засідання, захист, подання апеляцій чи касаційних скарг не допускалися. Першим президентом Революційного трибуналу став Монтане[fr] (до 30 липня 1793), віце-президентом — Коффіналь-Дюбай[fr]. Громадським обвинувачем при Революційному трибуналі був Фук'є-Тенвіль[ru].
До термідоріанського перевороту (27 липня 1794 року) Революційний трибунал перебував під впливом Робесп'єра. Відповідно до закону[ru] від 10 червня 1794 року підсудним заборонялося наймати адвоката, а єдиною мірою покарання, яку суд виносив за політичні злочини, що трактувалися дуже широко, стала страта. За нетривалий термін страчено майже три тисячі людей.