Роберт Гук
англійський натураліст, фізик і астроном / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Роберт Гук?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ро́берт Гук (англ. Robert Hooke; 18 липня 1635, острів Вайт — 3 березня 1703, Лондон) — англійський натураліст, науковець-енциклопедист, що відіграв важливу роль у науковій революції XVII століття.
Ро́берт Гук | |
---|---|
англ. Robert Hooke | |
Портрет-реконструкція за описами сучасників. Автор Rita Greer, 2006 рік | |
Народився |
18 липня 1635(1635-07-18) Фрешвотер, острів Вайт (графство), Англія |
Помер |
3 березня 1703(1703-03-03) (67 років) Лондон, Англія |
Поховання | St Helen's Bishopsgated[1] |
Країна | Королівство Англія |
Діяльність | архітектор, астроном, фізик, автор щоденника, викладач університету, філософ, винахідник, біолог, натураліст |
Alma mater |
Крайст Черч Вестмінстерська школаd Водем-коледжd Університет Оксфорда[2] |
Галузь | механіка, хімія, фізика, біологія |
Заклад |
Лондонське королівське товариство[3][4] Ґрешам-коледж Корпорація Лондонського Сіті[5] |
Посада | професор |
Науковий керівник | Роберт Бойль[джерело?] |
Вчителі |
Роберт Бойль[2] Christopher Wrend[2] і Richard Busbyd |
Відомі учні | Едмонд Галлей[2] |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: |
закон Гука введення терміну клітина[6] |
Батько | John Hooked |
Мати | Cecily Gyled[7] |
Нагороди | |
Автограф | |
Роберт Гук у Вікісховищі |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2018) |
Роберт Гук став відомий своїм відкриттям закону пружності. Також саме він увів термін клітина[6] для визначення найменшої частинки живого. Гук разом із Робертом Бойлем створив вакуумний насос[8], що використовувався в експериментах Бойля з газами.
Крім того, він був відомим архітектором свого часу й головним землеміром Лондона після Великої пожежі 1666 року. Він збудував один із перших грегоріанських телескопів, спостерігав за обертаннями Марса та Юпітера і, спираючись на свої досліди викопних решток, був прихильником теорії біологічної еволюції. На основі досліджень заломлення світла, розробив хвильову теорію світла. Він був першим, хто припустив, що тіла розширюються при нагріванні й що повітря складається із дрібних частинок, які розділені порівняно великими відстанями.[джерело?]
Гук, безперечно, був надзвичайно працьовитою людиною, будучи одночасно куратором Королівського товариства, членом його ради, професором геометрії й головним землеміром Лондона.[джерело?]
У XVIII столітті репутація Гука дуже постраждала, як вважається, через розбіжність у поглядах з Ісааком Ньютоном, який на той час був президентом Королівського товариства. Ньютон зробив багато для приховування самого імені Гука, зокрема, за чутками, він знищив останній відомий його портрет[джерело?].