Рушник (побутовий)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Рушни́к — довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної тощо) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо[1]. Знімає з предметів рідину шляхом вбирання або тертя при прямому контакті. У східних слов'ян рушник традиційно був з вишитим або витканим візерунком.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рушник (значення).
Слово «рушник» за походженням пов'язане з «рука» (ручьникъ)[2], зміна «ч» на «ш» пояснюється його дисиміляцією перед «н»[3].
Традиційно побутовий рушник для рук називали «рушник-утирач» або просто «утирач» (для посуду — «сти́рок») — на відміну від інших видів рушників (кілкових, божників, плечевих, подаркових), що відомі зараз як «український традиційний рушник»[4][5].