Савромати
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Саврома́ти (дав.-гр. Σαυροςτμμά) — кочові племена, які жили в VII—IV ст. ст. до н. е. в задонських і поволзько-уральських степах, близькі походженням, культурою і мовою до скіфів і саків.
Савромати |
Вперше про савроматів написав Геродот (V ст. до н. е.), який розміщував їх на схід від Танаїсу, тобто, за Доном.[1] Північними сусідами савроматів були будини, східними — ісседони. Також Геродот відзначав високий статус жінок-воїнів у савроматському суспільстві, що відображає переказ про походження савроматів від скіфів та амазонок.[2]
За Геродотом, савромати брали участь у передньоазіатських походах скіфів (VII ст.) та були їхніми союзниками у війні з перським царем Дарієм I (514 або 513 pp. до н. е.).[3]
Нащадками савроматів вважають сіраків. Із III ст. до н. е. пам'ятки савроматів не відомі.[3]