Філіппов Сергій Миколайович

Сергі́й Микола́йович Філі́ппов (24 червня 1912, Саратов — 19 квітня 1990, Ленінград) — радянський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1974).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філіппов.

Філіппов Сергій Миколайович
Зображення
Народився	11 (24) червня 1912 Саратов, Російська імперія
Помер	19 квітня 1990(1990-04-19) (77 років) Ленінград, РРФСР, СРСР злоякісна пухлина
Поховання	Північний цвинтар
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор, комік, актор озвучування
Заклад	Санкт-Петербурзький театр комедіїd і Ленфільм
Роки діяльності	1937-1989
У шлюбі з	Antonina Golubevad
IMDb	nm0277140
Нагороди та премії
Філіппов Сергій Миколайович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині робітника. Закінчив Ленінградський естрадно-цирковий технікум (1933). Виступав на сцені Ленінградського театру комедії (1935–1965).

У кіно знімався з 1937 р. Яскравий комедійний і характерний актор, майстер епізоду. Грав завклубу («Музична історія»), лектора («Карнавальна ніч»), Елпідіфора («Актриса-кріпачка»), Вороб'янінова («Дванадцять стільців»), водія («Всього дорожче») та ін.

Фільмографія

Сергій Філіппов в ролі капрала-скорохода і Фаїна Раневська в ролі мачухи Попелюшки у фільмі «Попелюшка» (1947)

• «Виборзька сторона» (1938, погромник винних льохів)
• «Музична історія» (1940, Бабашкін)
• «Попелюшка» (1947, капрал)
• «Костянтин Заслонов» (1949, Курт)
• «Кортик» (1954, Філін)
• «Приборкувачка тигрів» (1954, Казимир Алмазов, приборкувач)
• «Дванадцята ніч» (1955, Фабіан, слуга Олівії)
• «Медовий місяць» (1956, паромщик Федоров)
• «Різні долі» (1956, Костя, водій Рощина)
• «Карнавальна ніч» (1956, лектор Некадилов; реж. Е. Рязанов)
• «Всього дорожче» (1957, водій)
• «Шторм» (1957, Віленчук)
• «Дівчина без адреси» (1957, Комаринський, ледачий начальник контори; реж. Е. Рязанов)
• «Дівчина з гітарою» (1958, Мамин)
• «Шофер мимоволі» (1958, Саврасов Іван Петрович, шофер Пастухова)
• «Непіддатливі» (1959, міліціонер)
• «Не май 100 рублів...» (1959)
• «Я вам пишу…» (1959, «маг і чарівник»)
• «Обережно, бабусю!» (1960, Інокентій Прохорович Прохоров, лісник)
• «Куди зник Фоменко?» (1961, батько Аліни)
• «Наш спільний друг» (1961, Персиянов, завгосп-пияк, розжалуваний до сторожа)
• «Цілком серйозно» (1961, письменник Молдаванцев)
• «Як створювався Робінзон» (1961, письменник Молдаванцев / ведучий альманаху)
• «Будні і свята» (1961, камео)
• «Чортова дюжина» (1961, пасажир—зубний технік)
• «Велика дорога» (1962, міський голова)
• «Повінь» (1962, Степан)
• «Дві неділі» (1963, камео)
• «Пропало літо» (1963, Микола Єрофійович Булишев (дядя Коля)
• «Кріпосна акторка» (1963, управитель Елпідіфор)
• «Великий фітиль» (1963, Філіппов, неплатник внесків (Розплата) / гравець в шашки (Шашки)
• «Пригоди Толі Клюквіна» (1964, бухгалтер домоуправління)
• «Зайчик» (1964, директор театру; реж. Л. Биков)
• «Кухарка» (1965, шахрай на ринку)
• «Перший відвідувач» (1965)
• «Сплячий лев» (1965, Матвій Гаврилович Голоскоков, помічник директора)
• «Останній шахрай» (1966, наглядач)
• «Казка про закоханого маляра» (1967, головний мудрець)
• «Нові пригоди невловимих» (1968, Кошкін, аптекар-спеціаліст)
• «Снігуронька (фільм, 1968)» (1968, Бермята)
• «Не журись!» (1969, цирульник Ерос)
• «Бушує „Маргарита“» (1970, пасажир, представник квіткової фірми «Магнолія»)
• «Великий бурштин» (1971, диригент, член журі конкурсу)
• «12 стільців» (1971, Киса Вороб'янінов; реж. Л. Гайдай)
• «Тінь» (1971, перший міністр)
• «Тютюновий капітан» (1972, купець Карпій Савелійович Смуров, торговець парусиною)
• «Іван Васильович змінює професію» (1973, шведський посол; реж. Л. Гайдай)
• «А ви кохали коли-небудь?» (1973, лікар Михайло Михайлович / Ольга Василівна)
• «За власним бажанням» (1973, швейцар в готелі)
• «Царевич Проша» (1974, отаман розбійників)
• «Ау-у!» (1975, актор / Абабуа)
• «Яблуко як яблуко» (1975, спец у трьох обличчях)
• «Не може бути!», новела «Весільна подія» (1975, співак на весіллі; реж. Л. Гайдай)
• «Веселі сновидіння, або Сміх і сльози» (1976, Похмура VII, шаховий король)
• «Як Іванко-дурник по диво ходив» (1977, заморський лікар)
• «Блокада» (1977, Василь Маркелович Губарєв)
• «Інкогніто з Петербурга» (1977, Осип, слуга Хлестакова; реж. Л. Гайдай)
• «Пізня зустріч» (1978, Сергій Миколайович, актор на кіностудії)
• «Поки божеволіє мрія» (1978, генерал охоронки)
• «Соловей» (1979, старший радник)
• «Кажан» (1979, лісничий / офіціант)
• «Таємничий старий» (1980, Чікільдеєв, художник)
• «Комедія давно минулих днів» (1980, Іполит Матвійович (Киса) Вороб'янінов/лектор Некаділов)
• «По сірники» (1980, Гювярінен; реж. Л. Гайдай, Рісто Орко)
• «У старих ритмах» (1982, начальник міліції)
• «Спортлото-82» (1982, залізничник, черговий по залізничному переїзду; реж. Л. Гайдай)
• «Запобіжний захід» (1983, продавець брошки)
• «І ось прийшов Бумбо...» (1984, шпрехшталмейстер)
• «Золота рибка» (1985, актор, який намагається вийти на сцену)
• «Небезпечно для життя!» (1985, делікатний відвідувач; реж. Л. Гайдай)
• «Казка про закоханого маляра» (1987, головний мудрець)
• «Собаче серце» (1989, пацієнт)
• «Приватний детектив, або Операція „Кооперація“» (1990, ветеран; реж. Л. Гайдай) та ін.

Знявся в українських стрічках:

• «Суд іде» (1963, Дирокол)
• «Іноземка» (1965, Абдулла, слуга принца (озвучує Євген Весник); Одеська кіностудія)
• «Де ви, лицарі?» (1971, Аркадій Петрович Білонос; реж. Л. Биков), кіностудія ім. О. Довженка)

Озвучування:

• «Аврора» (1973, мультфільм)

У мистецтві

У 1958 році графічні портрети актора виконали художники Василь Зайченко^[1] та Олександр Ацманчук^[2].

Примітки

1. Зайченко, Василий Андрианович (Василь Андріанович или Андріянович) // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 195 (рос.)
2. Ацманчук, Александр Павлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 243. (рос.)

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.449; (рос.)
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.794 (рос.)