Сили самооборони Японії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сили самооборони Японії (яп. 自衛隊, じえいたい, дзіейтай; англ. Japan Self-Defense Forces, JSDF) — державна організація оборони Японії, заснована 1 липня 1954 року. Виконує роль збройних сил, хоча не має відповідного юридичного статусу. Діяльність сил самооборони регулюється Конституцією Японії, законом про сили самооборони та низкою положень із дотичних законів та урядових указів.
Сили самооборони Японії | |
---|---|
日本国自衛隊 じえいたい | |
Прапор сил самооборони | |
Засновані | 9 червня 1954 |
Види збройних сил | |
Сухопутні сили самооборони Японії Морські сили самооборони Японії Повітряні сили самооборони Японії | |
Штаб | Японія, місто Токіо |
Командування | |
Міністр оборони | Нобуо Кісі |
Командувач | прем'єр-міністр Кісіда Фуміо |
Начальник штабу | адмірал Катсутоші Кавано |
Людські ресурси | |
Вік | 18—27 роки |
Населення у призовному віці |
27 003 112 ч., віком 18–49 (2005), 26 153 482 ж., віком 18–49 (2005) |
Придатних для військової служби |
22 234 663 ч., віком 18–49 (2005), 21 494 947 ж., віком 18–49 (2005) |
Щорічно досягають призовного віку |
683 147 ч. (2005), 650 157 ж. (2005) |
Активні службовці | 247 154 |
Резерв | 57 899 |
Витрати | |
Бюджет | $ 80,8 мільярда[1] (2023) |
Відсоток у ВВП | 1 % (2004) |
| |
Сили самооборони Японії у Вікісховищі |
Останніми роками ССЯ почали брати активнішу участь у міжнародних миротворчих операціях під егідою Об'єднаних націй.[2] Напружені відносини з Північною Кореєю[3] знову розпалили дискусію щодо статусу ССЯ та їхнього зв'язку з японським суспільством.[4] З 2010 року ССЯ переорієнтувалися з протидії колишньому Радянському Союзу на Китайську Народну Республіку, також від початку російського вторгнення в Україну 2022 ССЯ теж визначили Російську Федерацію як основну загрозу;[5] зростає військова кооперація з Австралією, Індією, Тайванем, Південною Кореєю, Сінгапуром, Об'єднаним Королівством та Сполученими Штатами[en]; також закуповуються нове обладнання та озброєння.[6][7][8]