![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Flag_of_the_Syrian_revolution.svg/languk-640px-Flag_of_the_Syrian_revolution.svg.png&w=640&q=50)
Сирійська національна армія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сирійська національна армія (СНА; араб. الجيش الوطني السوري, аль-Джаїш аль-Вагані ас-Сурі; тур. Suriye Millî Ordusu)—*** озброєна сирійська опозиційна структура, що складається переважно з сирійських арабських та туркменських повстанців, що діють на півночі Сирії. Зосереджена в окупованих Туреччиною районах, що були захоплені під час операції «Щит Євфрату». Була офіційно заснована у 2017 році під егідою Туреччини, яка забезпечує фінансування, навчання та військову підтримку.[7]
Сирійська національна армія | |
---|---|
الجيش الوطني السوري | |
Участь у війнах: Війна в Сирії Війна в Лівії | |
![]() Прапор СНА | |
Сформоване: | 2017 |
Лідери: | Анас аль-Абда |
Штаб-квартира: | Азаз, Алеппо |
Регіон діяльності: |
Північ Сирії: |
Чисельність: | 80,000–100,000 (з жовтня 2019 року)[1] |
Союзники: |
![]() в Лівії: ![]() |
Опоненти: |
в Сирії:![]() ![]() ![]() Хайат Тахрір аш-Шам (інколи) [3][4][5][6] ![]() в Лівії: ![]() |
СНА бере свій початок від Вільної сирійської армії, децентралізованої групи озброєних опозиційних сил, заснованих 29 липня 2011 року колишніми офіцерами сирійської армії.[8] Після того як у листопаді 2011 року Туреччина офіційно засудила режим Башара Асада[9], вона почала надавати опозиції зброю та тренування.[10] Спочатку Вільна сирійська армія була ослаблена через внутрішні чвари, брак фінансування та конкуруючі ісламістські групи.[11] У серпні 2016 року Туреччина почала збирати нову коаліцію сирійських повстанських груп, до якої входило багато колишніх бійців, намагаючись створити згуртованішу та ефективнішу опозиційну силу[7]; Після операції «Щит Євфрату» турецький уряд координував дії з Тимчасовим урядом Сирії щодо формування «Національної армії» для забезпечення територіальних здобутків Туреччини.[12]
Офіційними цілями СНА є створення «безпечної зони» на півночі Сирії, консолідація з іншими повстанськими угрупованнями та боротьба як з сирійськими урядовими силами, так і з ісламістами.[13][14] Її присутність поширилася на сусідню провінцію Ідліб під час наступу сирійського уряду на північному заході 2019 року, після чого 4 жовтня 2019 року вона включила в себе Національний фронт визволення.[7]
СНА тісно пов’язана з турецьким урядом, внаслідок чого критики описували СНА як допоміжну армію турецьких збройних сил[15] і як «найманців».[16][17] За межами Сирії Туреччина розгорнула бійців СНА як проксі-силу в конфліктах від Лівії до Південного Кавказу.[18][19]