Стефанів Зенон
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Стефанів Зенон Петрович (22 липня 1902, с. Топорівці — 10 січня 1976) — історик українського війська і журналіст, дійсний член НТШ (з 1954), родом з Городенківського повіту (Галичина), брат Гната Стефаніва. На еміграції в Німеччині, з 1949 року у США, помер у Ньюарку. Автор праць з історії українського війська, статті і гасла в «УЗЕ» та «ЕУ 2», спогади («Від Слав'янська до Тухолі», 1937) і розвідки «Українські збройні сили 1917—1920 pp.» (1934), «Українське Вільне Козацтво» (1935), «Коротка історія українського війська» (1938), співредактор «Історії українського війська» (видання І. Тиктора, 1936).
Коротка інформація Стефанів Зенон, Народився ...
Стефанів Зенон | |
---|---|
Народився |
10 січня 1902(1902-01-10) Топорівці, Городенківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 10 січня 1976(1976-01-10) (74 роки) |
Діяльність | історик |
Галузь | історія[1], військова історія[1] і війська[1] |
Знання мов | українська[1] |
Закрити
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефанів.