Су-25Т
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Су-25Т (виріб «Т-8М», по кодифікації НАТО: Frogfoot, Фрогфут — «Жаб'яча лапа») — радянський і російський штурмовик, призначений для знищення бронетехніки, вогневих засобів, кораблів (до есмінця включно), вертольотів, транспортних літаків, мостів, укриттів, комплексів ППО і живої сили супротивника вдень і вночі, на полі бою і на глибині до 450 км за лінією фронту, в діапазоні висот від 30 до 5000 м. Перший політ відбувся 17 серпня 1984 року. Серійне виробництво почалося в 1990 на Тбіліському авіазаводі. У листопаді 1991 рік а Су-25Т (прототип Т8-М3) був вперше продемонстрований публіці на авіасалоні в Дубаї[en] (ОАЕ). Державні випробування тривали до вересня 1993 року, після чого літак був прийнятий на озброєння.
Су-25Т | |
---|---|
Су-25Т | |
Призначення: | штурмовик |
Перший політ: | 17 серпня 1984 |
Прийнятий на озброєння: | 1984 |
Період використання: | 1984 — донині |
На озброєнні у: | Грузія, Росія… |
Розробник: | Тбіліський авіаційний завод і Улан-Уденський авіазаводd |
Виробник: | ДКБ Сухого |
Модифікації: | Т8-М1, Су-25Т, Су-25ТМ (Т-8ТМ), Су-25ТК |
Конструктор: | В. П. Бабак |
Екіпаж: | 1 особа |
Крейсерська швидкість: | 750 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 950 км/год |
Дальність польоту з ППБ: | 2250 км |
Практична стеля: | 10 000 м |
Довжина: | 15,33 м |
Висота: | 5,2 м |
Розмах крила: | 14,36 м |
Площа крила: | 30,1 м² |
Споряджений: | 16 500 кг |
Двигуни: | 2× ТРД Р-195 |
Тяга (потужність): | 2× 40 кН (4500 кгс) |
Гарматне озброєння: | двоствольна 30-мм гармата ГШ-30 200 патронів (вбудована) |
Підвісне озброєння: |
Керовані ракети:
|
| |
Су-25Т у Вікісховищі |
Су-25Т | |
---|---|
Тип | фронтовий бомбардувальник |
Розробник | ДКБ Сухого |
Виробник |
Тбіліський авіаційний завод Улан-Уденський авіаційний завод |
Перший політ | 17 серпня 1984 |
Початок експлуатації | 1994 |
Виготовлено | ~20 |
| |
Су-25Т у Вікісховищі |
Конструкція літака аналогічна Су-25УБ (уніфікація 85 %). Відмінність полягає в одномісній кабіні (при цьому збережений бронеблок Су-25УБ), передкабінному відсіку збільшеної довжини, в якому розміщена апаратура прицільного комплексу «Шквал», кілі збільшеної площі. Силова установка складається з 2 ТРД Р-195 (мотогондоли відповідно доопрацьовані). У закабінному відсіку і хвостовій частині фюзеляжу встановлено 2 додаткові паливні баки. Гарматна установка ВПУ-17А замінена на ННПУ-8М з перенесенням самої установки з підкабінного відсіку під середню частину фюзеляжу (ствольна частина гармати винесена з обводів фюзеляжу). Під крилом можуть підвішуватися 2 знімні рухомі установки СППУ-687 з гарматами ГШ-301 (боєкомплект 200 снарядів). До складу озброєння додані ракети «повітря-поверхня» з лазерною та телевізійною системою наведення, протирадіолокаційні ракети, протитанкові ракети «Вихор» (до 16 шт.). У хвостовій частині фюзеляжу встановлена апаратура РЕБ «Іртиш» зі станцією ІЧ-перешкод «Суховантаж».
Разом ТАГО встиг до розвалу СРСР випустити дослідну партію літаків Су-25Т в кількості 12 машин. Згідно з рядом джерел, тільки 8 з 12 літаків були отримані Росією. Ще 12 Су-25Т були побудовані для ВПС Грузії, ці літаки оснащувалися спрощеним БРЕО, оскільки нові системи Росія Грузії не надала. В офіційних списках ВПС Грузії Су-25Т не значаться.[1] Після розпаду СРСР виробництво переведене в Улан-Уде (до 2003 року виготовлено 4 модернізовані літаки Су-25ТМ, ще 4 недобудовані). Там же проводиться модернізація раніше випущених Су-25Т.
Кількість таких літаків у ВПС РФ вкрай обмежена: на сьогоднішній день «у строю» перебуває близько 6 Су-25Т (на початку 2000 р. 2 літаки після передпродажної підготовки були поставлені на експорт).