Т-72
радянський основний бойовий танк / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Т-72?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Т-72 «Урал» — основний бойовий танк другого покоління, розроблений в СРСР. Прийнятий на озброєння радянської армії у 1973 році. За 30 років виробництва виконано 14 основних модифікацій.
Т-72 | |
---|---|
Танк Т-72 в канадському військовому музеї | |
Тип | основний бойовий танк |
Походження | Радянський Союз |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1974 по сьогодні |
Оператори | Сирія, Україна |
Історія виробництва | |
Розробник | Уралвагонзавод |
Виробник |
СРСР Росія Індія Іран Польща Чехословаччина |
Виготовлення | 1967–1973 |
Виготовлена кількість |
близько 30 000[1] |
Характеристики | |
Вага | 41,0 (44,5) т |
Довжина | 6860-9530 мм |
Ширина | 3460 мм |
Висота | 2190 мм |
Екіпаж | 3 особи |
| |
Головне озброєння |
125-мм 2А46, гладкоствольна гармата L48 (39) |
Другорядне озброєння |
1 × 12,7 НСВТ 1 × 7,62-мм ККТ |
Двигун |
В-46-6 780 (840) к.с. |
Питома потужність | 18,8 |
Дорожній просвіт | 470 мм |
Операційна дальність |
500 (700 із зовнішніми баками) км |
Швидкість |
|
| |
Т-72 у Вікісховищі |
Танк створений в КБ «Уралвагонзаводу» під керівництвом Леоніда Карцева на основі Т-64А (Об'єкт 434) та мав стати його «мобілізаційним» варіантом — дешевшим та простішим у виробництві.[2] Серед іншого, тут було використано дизельний двигун В-46 (подальший розвиток встановленого на Т-34 двигуна В-2), а також ходову частину Об'єкта 167 (подальший розвиток Т-62)[2]. На відміну від Т-64, який був засекречений, Т-72 широко постачався як до країн Варшавського пакту, так і на експорт за його межі, зокрема в Фінляндію, Індію, Іран, Ірак, Сирію. Досі залишається на озброєнні багатьох країн. Модифікації Т-72 випускалися за ліцензією в Югославії (M-84), Польщі (PT-91), Чехословаччині й Індії, які, у свою чергу, також їх експортували.
Завдяки своїй поширеності брав участь в численних військових конфліктах, зокрема, у Лівані (1982), Ірано-іракській війні, Війні у Перській затоці (1991), Югославських війнах, та у російсько-українській війні.