Терагерцове випромінювання
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тераге́рцове випромі́нювання (англ. Tremendously high frequency, THF, Terahertz radiation) – також називається субміліметровим випромінюванням, терагерцовими хвилями[1], T-промені, T-хвилі, T-світло, T-люкс і ТГц – складається із електромагнітних хвиль в межах діапазону частот від 0.3 до 3 терагерц (ТГц) відповідно до стандартів затвердженого ITU. Один терагерц дорівнює 1012 Гц або 1000 ГГц. Довжина хвилі терагерцового випромінення відповідно до частотного діапазону змінюється від 1 мм до 0.1 мм (або 100 μм). Оскільки довжина хвиль терагерцового випромінення починається із довжини хвилі в один міліметр і переходить у коротші хвилі, іноді його називають субміліметровим діапазоном, а саме випромінення називають субміліметровими хвилями, особливо в контексті астрономії.
Терагерцове випромінення може проникати крізь тонкі шари матерії, але затримується товстішими предметами. Терагерцові імпульси, які проходять крізь матеріали можна використовувати для отримання характеристик матеріалу[en], дослідження шарів, і як альтернатива рентгенівського проміння для отримання зображень високої роздільної здатності внутрішньої структури твердих об'єктів[2].
Терагерцові хвилі у електромагнітному спектрі знаходяться між мікрохвильовими і інфрачервоними хвилями, для яких технології для генерації і маніпуляції знаходяться в стадії розвитку. В цій зоні електромагнітного спектра частота електромагнітного випромінювання стає дуже високою для вимірювання цифровими способами за допомогою електронних частотомірів, то ж його вимірюють непрямим шляхом з використанням властивостей довжини хвилі і енергії. Генерування і модуляція когерентних електромагнітних сигналів у цьому діапазоні частот також потребує розвитку нових пристроїв і технологій: застосування традиційних електронних пристроїв для генерування і модуляції радіохвиль і мікрохвиль перестає бути можливим.