Тифлопедагогіка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тифлопедагогіка (від грец. τυφλός — сліпий і педагогіка) — галузь педагогіки, що вивчає процеси навчання й виховання сліпих і слабозорих дітей та підготовки їх до трудової діяльності[1]. Є частиною загальної педагогіки і одним із розділів дефектології.
Тифлопедагогіка є розділом загальної педагогіки. Вона базується на філософії, вченні І. М. Сеченова і І. П. Павлова про вищу нервову діяльність, принципах гуманістичного виховання та загальних дидактичних принципах навчання, з урахуванням своєрідності розвитку дітей і дорослих з порушенням зору.