Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Троянди Геліогабала — картина британо-нідерландського художника Лоуренса Альма-Тадеми, написана у 1888. Перебуває у приватному зібранні іспано-мексиканського міліардера та колекціонера Juan Antonio Pérez Simón.[1][2][3]
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2018) |
Троянди Геліогабала | |
Дата створення / заснування | 1888 |
---|---|
Напрям, рух мистецький | романтизм |
Ґрунтується на | Автори життєписів Августів |
Жанр | історичний живопис |
Творець | Лоуренс Альма-Тадема |
З матеріалу | олійна фарба і полотно |
Зображує | Геліогабал, Трикліній, колона, Пелюстка і їда |
У збірках | Pérez Simón Collectiond |
Історія експозиції | From Cranach to Monet. Highlights of the Perez Simon Collectiond |
Ширина | 213 ± 1 см |
Висота | 132 ± 1 см |
Статус авторських прав | 🅮 |
Класифікація Iconclass | 98B(HELIOGABALUS), 25G412(ROSE), 41C5, 48C7351, 41D21(LEOPARD SKIN), 25I152, 92L17 і 31E23141 |
Троянди Геліогабала у Вікісховищі |
Картина має розміри 132.7 на 214.4 сантиметрів (52.2 на 84.4 дюйми). На ній зображено групу римлян під час бенкету, осипаних бутонами та пелюстками троянд, падаючих з підробного даху, що над ними. Римський імператор Геліогабал, одягнений у золоту накидку та тіару, розкинувся на платформі за ними і дивиться на видовище із іншими, прикрашеними вінками гостями. Позаду них, поруч із мармуровим стовпом, на тибії грає жінка, вдягнена у леопардову шкіру вакханки; за нею знаходиться бронзова статуя Діоніса, базована на Ludovisi Dionysus, за якою відкривається краєвид на віддалені узвишшя.
Картина зображує (можливо, у оригінальному сенсі) епізод з життя римського імператора Геліогабала (204–222), взятий із Історії Августів. Хоча латиною зазначено "фіалки та інші квіти", Альма-Тадема зображує Геліогабала, який хоронить своїх нічого не підозрюючих гостей під бутонами троянд, падаючих з підробного даху. Оригінальне посилання виглядає таким чином:
[Oppressit in tricliniis versatilibus parasitos suos violis et floribus, sic ut animam aliqui efflaverint, cum erepere ad summum non possent.] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)[4] In a banqueting-room with a reversible ceiling he once buried his guests in violets and other flowers, so that some were actually smothered to death, being unable to crawl out to the top.[5]
"У бенкетній залі із оборотним дахом він одним часом засипав своїх гостей фіалками та іншими квітами, так що деякі з них дійсно померли від задухи, будучи неспроможними вибратися на поверхню." У своїх нотуваннях до Історії Августів, Тейєр зазначає, що "Нерон також робив це (Suetonius, Nero, xxxi), та схожі дахи у помешканні Трімалхіону були описані Петронієм, Sat., lx." (Сатирикон).[6]
Картина була замовлена Sir John Aird, 1st Baronet за £4,000 у 1888. Так як сезон троянд у Сполученому Королівстві Великої Британії та Ірландії встиг закінчитися, Альма-Тадема отримував троянди із півдню Франції кожен тиждень протягом чотирьох місяців, за які картина була намальована.[7] Картина була виставлена під час літньої виставки Королівської Академії Мистецтв 1888 року. Aird помер у 1911, та картина була успадкована його сином, Sir John Richard Aird, 2nd Baronet. Після смерті Альма-Тадеми у 1912, картина була показана під час меморіальної виставки у Королівській Академії Мистецтв у 1913; це був останній випадок, коли вона була виставлена на публічній виставці у Великій Британії до 2014 року.[джерело?]
Репутація Альма-Тадеми помітно знизилася у декади після його смерті. Після смерті 2nd Baronet у 1934, картина була продана його сином, 3rd Baronet, у 1935 за 483 гінеї. Після невдалої спроби продати картину у Крістіз у 1960, вона була викуплена аукціоном за 100 гіней.[джерело?]
З часом, картина була здобута Allen Funt: він був виробником Candid Camera та колектором творів Альма-Тадеми у часи, коли митець все ще залишався поза трендами. Після того, як Funt потрапив у фінансові труднощі, він продав картину разом із усією своєю колекцією у Сотбі у Лондоні у листопаді 1973 року, досягнувши ціни у £28,000. Картина була продана знову американським колектором Frederick Koch у Крістіз у Лондоні у червні 1993 за £1,500,000.[8][9]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.