![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Ferritin.png/640px-Ferritin.png&w=640&q=50)
Феритин
складний білковий комплекс (залізопротеїд), що виконує роль основного внутрішньоклітинного депа заліза в людини та тварин. / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ферити́н — складний білковий комплекс (залізопротеїд), що виконує роль основного внутрішньоклітинного депо заліза в людини та тварин. Структурно складається з білка апоферитину й атома тривалентного заліза в складі фосфатного гідроксиду. Одна молекула феритину може містити до 4000 атомів заліза. Міститься практично у всіх органах і тканинах і є донором заліза в клітинах, які мають в ньому потребу.[1]
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Ferritin.png/640px-Ferritin.png)
2001 року вченим вдалось відкрити феритин, який міститься в мітохондріях (ген FTMT).[2].
У випадку, коли заліза починає не вистачати (часті крововтрати або недостатнє його надходження разом із їжею), організм людини починає використовувати його резерв із тканин. Рівень феритину починає знижуватись. Тривала нестача надходжуваного заліза може призвести до анемії. Рівень феритину буває зниженим задовго до появи симптомів залізодефіциту та дає змогу вчасно діагностувати анемію.
Поряд із цим знижується також рівень гемоглобіну. Стан супроводжується недостатнім постачанням киснем клітин і тканин органів усього організму. Більшою мірою при цьому страждає центральна та периферійна нервова система.