Флоринський Тимофій Дмитрович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тимофій Дмитрович Флоринський (рос. Флори́нский Тимофе́й Дми́триевич, *28 жовтня 1854, Санкт-Петербург — †2 травня 1919, Київ[2]) — російський славіст та візантолог, доктор наук, дійсний статський радник. Мав яскраво виражені москвофільсько-українофобські погляди.
Тимофій Дмитрович Флоринський | |
---|---|
рос. Тимофей Дмитриевич Флоринский | |
Тимофій Флоринський | |
Народився |
28 жовтня 1854(1854-10-28) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер |
2 травня 1919(1919-05-02)[1] (64 роки) Київ, Українська СРР |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, славіст, політик |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Галузь | слов'янознавство, візантологія, філологія, історія |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
Вчене звання | професор, член-кореспондент Імператорської АН |
Науковий ступінь | доктор слов'янської філології |
Відомі учні | Радченко Костянтин Федорович |
Членство |
Петербурзька академія наук Сербське вчене товариствоd Сербська академія наук і мистецтв |
Батько | Дмитро Іродіонович Флоринський |
У шлюбі з | Віра Іванівна Кремкова |
Діти | Сергій, Михайло, Дмитро |
Нагороди | Макаріївська премія, премія ім. М. В. Ломоносова |
У 1897-1898 роках оприлюднив в москвофільських українофобських київських часописах "Киевлянин" (загальнотематична газета) та «Университетские Известия» (часопис Київського університету ім. Шевченка (тоді св. Володимира)) серію памфлетів супроти української мови та української літератури, де заперечив апріорі можливість існування окремої української мови та літератури та заявив що українська мова є наріччям російської.[3] Був також причетним до заборони та ліквідації україномовної преси у Підросійській Україні у 1800-их та 1900-их роках.