Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фонетичний закон (також «звуковий закон») — фундаментальне поняття порівняльно-історичного мовознавства. Фонетичні зміни відбуваються тільки в строго визначених позиціях (P) у даній мові (L) на певному етапі її розвитку (T). Співвідношення між параметрами звукових змін можна виразити за формулою: , де а переходить у b тільки в строгій відповідності P, T, L. Фонетичні закони накладають на компаративістичні студії певні обмеження:
Фонетичний закон не знає винятків. Усілякий видимий відступ від нього має свої причини, які слід з'ясувати (пор. вирівнювання за аналогією). Якщо хоч і відомо обмеження закону або різні мовні та позамовні чинники, що ускладнюють його дію, найважливішим критерієм надійності етимологічного тлумачення слова визнано відповідність цього тлумачення фонетичним законом[1]. Колишні фонетичні закони зберігаються в коренях, основах і афіксах, породжуючи фонетико-морфологічні варіювання, чергування звуків тощо[2]. При цьому варто завважити, що всі факти, які суперечать тому чи тому закону будь-якої мови, можуть з'явитися лише тоді, коли припинилася його дія[3].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.