Фрилансер
самонайнята людина без тривалої прив'язаності до окремого працедавця(-виці) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Фрилансер?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Фрила́нсер (від англ. freelancer — «вільний списник») — популярна назва, термін у повсякденному мовленні, який часто використовується, але не вживається в законі (не має нормативно-правового закріплення)[1] і стосується виконання праці без постійного найму. Це самозайнята особа без персоналу або вільнонайманець.
Термін стосується нестандартних або гнучких різноманітних форм зайнятості та трудових відносин, що склалися в умовах цифровізації економіки та соціально-трудових відносин, скороченні дисбалансів на ринку праці, реагування на форс-мажорні обставини в сучасному світі, в тому числі на глобальний карантин під час пандемії коронавірусної інфекції.[1][2] З точки зору форм зайнятості таку роботу називають фрилансом.
Фриланс є такою формою організації діяльності особи, яка дозволяє їй бути більш стійкою в умовах зростання безробіття, працювати віддалено (дистанційна зайнятість, в тому числі поза місцезнаходженням роботодавця), самотужки, без прив'язки до конкретного місця роботи, використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні засоби, без укладення трудового договору з роботодавцем, без постійного найму, без основного місця роботи чи роботи за сумісництвом, і взагалі бути тимчасово без роботи.[1] Фрилансери тимчасово співпрацюють з одним або одразу з великою кількістю замовників чи роботодавців (за одноразову винагороду чи за велику кількість дуже дрібних сум гонорарів), самостійно, на власний розсуд регламентують робочий час та відпочинок, самостійно вибирають робоче місце і створюють безпечні та нешкідливі умови праці, і як правило, не зобов'язані підкорятися правилам внутрішнього розпорядку роботодавця чи замовника. Фриланс дає можливість пропонувати свої послуги на міжнародному ринку.[3]
Фрилансер-працівник сам шукає собі проєкти, може одночасно працювати на декілька фірм, виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, і є найманим лише для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). Фрилансером може бути і працівник, запрошений для виконання робіт в ході аутстафінгу. Фрилансер може одночасно виконувати замовлення для різних клієнтів, оскільки він є поза постійним штатом якої-небудь компанії. В Україні фрилансерами переважно називають людей, що виконують будь-яку роботу через інтернет віддалено. Серед фрилансерів багато представників так званих творчих професій (журналісти, письменники, дизайнери, художники, фотографи), спеціалістів IT (адміністратори сайтів, веброзробники, web-дизайнери, контент-менеджери, та інші), а також спеціалістів з реклами, маркетологів, інженерів, архітекторів, осіб, що займаються перекладацькою роботою, коректорською роботою, рерайтингом та копірайтингом тощо.[3]
Терміни «фриланс» та «фрилансер» згадуються лише у Листі Міністерства праці та соціальної політики України № 105/13/116-08 від 15.05.2008 р., який визначає «фриланс» як віддалену роботу через мережу Інтернет, а «фрилансер» — як вільний працівник (самозайнята особа), позаштатний працівник, який виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємств.[1]
Європейська комісія не дає визначення «фрилансерів» у жодному законодавчому тексті. Однак Європейська комісія визначає самозайняту особу як людину, яка «займається прибутковою діяльністю за власний рахунок, згідно з умовами, встановленими національним законодавством». У здійсненні такої діяльності особистий елемент має особливе значення, і така діяльність завжди передбачає велику міру незалежності у виконанні професійної діяльності. Це визначення походить від Директиви (2010/41/ЄС) про застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, які займаються самозайнятою діяльністю.[4]