Філософський світогляд (метаантропологія)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Філософський світогляд – в координатах метаантропології світогляд[1], відзначається самостійністю, критичністю, творчим характером, а також системністю і внутрішньою цілісністю. Філософський світогляд відображає метаграничне буття людини. Поняття філософського світогляду було запропоноване М. Шелером у статті «Філософській світогляд» і розвинуте в сучасній українській філософії Н. Хамітовим в контексті метаантропології як методології, напряму й філософської школи. Можна стверджувати, що філософський світогляд є ступінь зрілості особистісного світогляду.
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/17 лютого 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Усякий філософський світогляд є особистісним, але не всякий особистісний – філософський. Чи може будь-яка людина з особистісним світоглядом – самостійним, критичним, творчим – розраховувати на те, що він спрямований до філософського світогляду? Так, якщо людина прагне знайти системність та цілісність свого світогляду. Інакше особистісний світогляд стає випадковим і поверхневим явищем, а тому рано чи пізно тоне в стихії соціальних стереотипів, втрачаючи індивідуальний характер. Тому розхоже твердження про те, що кожен сам по собі є філософом, дуже далеко від істини. Філософський світогляд є складна й безупинна робота духу, що переборює власну обмеженість.
Виходячи з усього сказаного, можна зробити висновок, що всі видатні люди в історії людства мали філософський світогляд. Саме він дає людині можливість сформулювати глобальну мету й усвідомити стратегії життя, що ведуть до неї. Тому можна припустити, що релігійний, художній і науковий світогляд видатних людей є метаморфозами філософського.