Хатина
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Хатина — «те саме, що хата»,[1] «менша (переважно бічна) кімната в хаті»,[1] а також «невелика вбога або стара хата».[1] Найчастіше, це однокамерне житло.
В розмовному, зневажливому значеннях, хатина як «невелика вбога хата», семою охоплює такі назви:[2] як халабуда («убога оселя, хата»),[3] хижа («невелика убога хата; халупа»[4] «стара хата»[5]), халупа («невелика убога житлова будівля; злиденна хата»),[6] буда («невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка»; «невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура»).[7] Колиба — сезонне житло пастухів і лісорубів, поширене в гірських районах Карпат; має значення куреня, халупи, хатини.[8]
Слова «колиба», «колива», «халупа» відомі у всіх слов'ян і зводяться дослідниками до праслов'янської kolyba і далі до індоєвропейської kălūbā і зіставляють з грец. χαλύβη (запозиченим у слов'ян), а з також турецьким типом дерев'яного житла kulübe (кулюбе), також запозиченим у балканських народів.[8] Колиба має значення куреня, халупи, хатини.[8] У праслов'янській мові функціонувало кілька назв житла, серед яких і германського походження jata «комора; охорона», хуzЪ, хуžа «дім, хижа»; xalupa «халупа» з праслов'янської xal- «кущі біля води» + ира (порівняй salix «лоза»), тобто «плетена з пруття хижина».[9]
Халупа у лемківських говірках означає «селянська нужденна хата», а у говорі бойків слово халупа негативної конотації не має і вживається у значенні «хата», і у випадку фразеологізмів, в їх складі вживається в значенні «родинне житло».[10] У говорах Карпат халупа має значення «загальна назва житла», «кімната», «дім» і уживається як стилістично нейтральна загальна назва житла у північнозахідних бойківських та надсянських говірках.[10] Лексема халупа у західнослов'янських мовах також не має негативної конотації.[10] Для словаків Slovácká chalupa є таким самим етносимволом, як для українців українська хата.[10]