Храм Неба

Храм Неба (кит. 天壇, піньїнь: Tiāntán, Тяньтань) — храмово-монастирський комплекс у центральному Пекіні, що включає єдиний храм круглої форми в місті — Храм Урожаю (це головний храм комплексу, який часто називають Храмом Неба). Занесений ЮНЕСКО в список всесвітньої спадщини людства. Площа комплексу становить 267 га. Тяньтань є одним із символів міста.

Храм Неба
39°52′55″ пн. ш. 116°24′23″ сх. д.
Країна	КНР[1]
Розташування	Tiantan Subdistrictd[1]
Тип	храм[1]
Площа	215 га і 3155,75 га
Стиль	Китайська архітектура
Храм Неба Храм Неба (Китайська Народна Республіка)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Комплекс побудований у 1420 під час правління під девізом «Юнле» династії Мін. Спочатку називався храмом неба і землі, але після будівництва в 1530 окремого Храму Землі став виконувати функцію поклоніння Небу.

Храм неба розташований на південний схід від імператорського палацу. З'явився він у той же час, що й Заборонене місто, і спочатку діяв як храм Неба і Землі. Цим пояснюється незвичайна форма території храмового комплексу (південна частина споруди має форму квадрата, а північна округла): згідно з китайською традицією, круг символізує Небо, а квадрат — сили Землі; з тих пір в стінах Тяньтань підносилися молитви виключно Небу.

Протягом майже 500 років раз на рік, в день зимового сонцестояння, імператори прибували сюди, щоб після триденного суворого посту принести Небу щедрі дари. Вважалося, що у владики Піднебесної божественне походження, тому тільки імператор має право звертатися до Небес з молитвами про процвітання держави. Володар заклинав вітер, дощ, спеку і холод, щоб вони з'являлися саме тоді, коли призначено віковічним природним циклом, — це було запорукою гарного врожаю.

Панорама на Храм урожаю (Зал молитви за добрий урожай) в центрі, вид з півдня

Примітки

1. archINFORM — 1994.

   d:Track:Q265049

Посилання

• Найбільший культурний Храм у світі [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Фотографії [Архівовано 18 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Карта
• Опис елементів храмового комплексу [Архівовано 31 жовтня 2009 у Wayback Machine.]