Цироз печінки
хвороба печінки, при якій виникають вузли сполучної тканини у паренхімі, часто кінцева стадія гепатитів / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Цироз печінки?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Циро́з печі́нки (від грец. κίρρωση — рудий; лат. cirrhosis hepatis; англ. liver cirrhosis) — кінцевий результат хронічного запального процесу в печінці, внаслідок якого у вогнищах запальних змін в її паренхімі, відбувається заміщення печінкових часток сполучною тканиною з утворенням циротичних вузлів. Це призводить до порушення численних функцій печінки (зрушення білкового обміну, нестача певних вітамінів, зміни у системі згортання крові тощо).
Цироз печінки | |
---|---|
Ознаки цирозу печінки на знімку комп'ютерної томографії. | |
Спеціальність | гастроентерологія і гепатологія |
Причини | алкоголізм, гепатит, Індійський дитячий цироз, autoimmune hepatitisd, primary sclerosing cholangitisd, HFE hereditary haemochromatosisd і хвороба Вільсона |
Метод діагностики | біопсія печінкиd, біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження і КТ |
Ведення | трансплантація печінки |
Препарати | bumetanided[1], фуросемід[1], Кислота етакринова[1], торасемід[1], ethacrynate sodiumd[1], рифаксимін[2], ledipasvir/sofosbuvird[2], obeticholic acidd[2], софосбувір[2], пегільований інтерферон альфа-2b[2], боцепревір[2], толваптанd[2], даклатасвір[2], рибавірин[2], адефовірd[2], пегільований інтерферон альфа-2а[2], simeprevird[2] і ентекавіру гідратd[2] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | DB93.1 |
МКХ-10 | K74.3 — K74.6 |
DiseasesDB | 2729 |
MedlinePlus | 000255 |
eMedicine | med/3183 radio/175 |
MeSH | D008103 |
Cirrhosis у Вікісховищі |
Термін «цироз» запропонував французький лікар Рене Лаеннек (1819 рік), маючи на увазі особливості морфологічних змін печінки — щільна, горбкувата, рудого забарвлення.[3]
Перший відомий опис цієї хвороби зробив Гіппократ у V столітті до нашої ери.[4] Термін «цироз» був утворений 1819 року від грецького слова «kirrhos», яке підкреслює жовтувате забарвлення хворої печінки.[5]
Хвороба зазвичай розвивається повільно протягом місяців або років.[6] Ранні симптоми — це втома, слабкість, втрата апетиту, незрозуміле зменшення ваги, нудота та блювання, а також неприємні відчуття у правому підребер'ї.[7] У міру загострення захворювання можуть додатися сверблячка, набряк гомілок, накопичення рідини в черевній порожнині, жовтяниця, швидке утворення синців і розвиток павукоподібних розширень кровоносних судин на шкірі.[7] Скупчення рідини в черевній порожнині спричиняє суперінфекції.[5] Серйознішими ускладненнями можуть бути печінкова енцефалопатія, кровотеча з розширених вен стравоходу, шлунку чи кишок з появою гематемезису, переход у рак печінки.[8]
Цироз найчастіше спричинений хронічним гепатитом B і хронічним гепатитом C[7][9], алкогольною хворобою печінки, неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ — клінічна форма неалкогольної жирової хвороби печінки),[10] зловживанням героїном[11]. НАСГ має низку причин, зокрема ожиріння, високий кров'яний тиск, надмірний рівень холестерину, діабет другого типу та метаболічний синдром.[12] Менш поширеними причинами цирозу є аутоімунний гепатит, первинний біліарний холангіт і склерозуючий холангіт, який порушує прохідність жовчних проток, генетичні розлади, як-от хвороба Вільсона та спадковий гемохроматоз, а також хронічна серцева недостатність із застоєм печінки.[7]
Вакцина проти гепатиту В може запобігти гепатиту В і розвитку цирозу печінки, але щеплення проти гепатиту С не існує. Ефективне лікування цирозу печінки невідомо, але можна уповільнити або запобігти погіршенню стану.[13] Гепатит С можна вилікувати противірусними препаратами. У всіх випадках слід уникати прийому алкоголю. Аутоімунний гепатит можна лікувати за допомогою імунодепресантів і глюкокортикостероїдів. Інші ліки призначаються за таких ускладнень, як асцит, набряки ніг, печінкова енцефалопатія та розширення вен стравоходу.[5] Якщо цироз призводить до печінкової недостатності, лікування має включати трансплантацію печінки.[14]