Чаґатай
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Чаґатай або Чегодай (також Tschagatai, монг. Цагадай хан, бл. 1185 — 1242) — монгольський хан, другий син Чингісхана та Борте, за переказом хранитель Яси. Був найбільшим авторитетом у питаннях, пов'язаних із законами та звичаями. Брав участь у завойовницьких походах у Туркестан та Середню Азію у 1219/1221 роках.
Коротка інформація Народження:, Смерть: ...
Чаґатай монг. ᠴᠠᠭᠠᠲᠠᠢ | |
Народження: |
22 грудня 1183(1183-12-22) Монголія |
---|---|
Смерть: |
1242[1][2] Алмалик, КНР |
Релігія: | тенгріанство |
Рід: | Чингізиди |
Батько: | Чингісхан[1][2][3] |
Мати: | Борте |
Діти: | Мутуген, Єсу-Мунке[3], Baidard, Saruband і Q24875229? |
Закрити
Після смерті Чингісхана, при розподілі земель між спадкоємцями, Чаґатай отримав землі Ілі та Чу. Він назвав свої землі Монгулістаном. Пізніше їх називали Чаґатай-ханат.
Як і у всіх монгольських правителів, у Чагатая була ставка (орду) для зими і для літа. Обидві вони знаходилися в долині річки Ілі.
Мав синів Байдара і Кайдана.[4]