Шизофренія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шизофренія (від дав.-гр. σχίζω «розщеплювати», «розколювати» + φρήν «розум, мислення, думка»), раніше деменція прекокс (лат. dēmentia praecox) — «раннє недоумство» — поліморфний психічний розлад (або група психічних розладів), що характеризується розпадом процесів мислення та емоційних реакцій. Характеризується погіршенням сприйняття реальності та значною соціальною дисфункцією.[18] Вона найчастіше проявляється у вигляді слухових, зорових та інших галюцинацій, параної, маячень / марень, дивних маній чи дезорганізованістю мови й мислення. Це супроводжується значною соціальною або професійною дисфункцією. Поява симптомів зазвичай відбувається в юному віці, з глобальною поширеністю упродовж життя[19]. Хвороба вирізняється тим, що пацієнт нібито будує свою персональну реальність, де діють інші закони, відмінні від законів навколишнього світу: ця реальність затягує хворого щораз глибше, в розвинених стадіях перетворюючи його життя на сон. Хворий живе в іншому світі — і зовсім байдужий до навколишніх цінностей і реалій. Діагноз ставлять на підставі медичної семіотики, а також на основі інструментальних методик[20][21]. Ключовими ознаками шизофренії є інтрапсихічна атаксія, розпад психічних функцій, психіка функціонує ніби оркестр без диригента; апатико-абулічний дефект особистості.
Шизофренія | |
---|---|
Полотно, вишите пацієнтом із шизофренією | |
Спеціальність | психіатрія і клінічна психологія |
Симптоми | психоз[1][2], когнітивна дисфункціяd[3][2], хвороба і галюцинація |
Ведення | психотерапія |
Препарати | армодафініл[4], оланзапін[5], Зипразидон[5], acetophenazined[5], bexarotened[4], арипіпразол[5], тіоридазин[5], Флуфеназин[5], Локсапін[4], (±)-molindoned[5], хлорпромазин[5], галоперидол[5], рисперидон[5], brexpiprazoled[4], iloperidoned[4], пімозид[4], Хлорпротиксен[5], Резерпін[5], (Z)-thiothixened[5], клозапін[5], Трифлуоперазин[5], клоназепам[5], карбамазепін[5], mesoridazined[5], паліперидон[4], iloperidoned[6], (Z)-thiothixened[7], zotepined[8], Карипразин[9], transclopenthixold[10], перфеназин[11], (R,R)-asenapined[12], carphenazined[13], флюпентиксол[14], Амісульприд[15], pipotiazined[16] і levosulpirided[17] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 6A20 |
МКХ-10 | F20 |
OMIM | 181500 |
DiseasesDB | 11890 |
MedlinePlus | 000928 |
eMedicine |
med/2072 emerg/520 |
MeSH | D012559 |
Schizophrenia у Вікісховищі |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (жовтень 2016) |
Різноманітність симптоматики породило дебати про те, чи є шизофренія єдиним захворюванням, чи це діагноз, за яким криється низка окремих синдромів. Цю неоднозначність було відображено при виборі назви: Ойген Блейлер використовував множину, іменуючи хворобу шизофреніями.
Етимологія слова, від «розщеплення свідомості», викликає плутанину — у популярній культурі захворювання змішують із «роздвоєнням особистості» — неточним найменуванням дисоціативного розладу ідентичності. Перше відоме помилкове вживання терміна зазначено у статті поета Т. С. Еліота, опублікованій в 1933 році.
Ймовірність захворювання, за даними досліджень, становить 0,4-0,6 % (4-6 випадків на 1000 осіб). Чоловіки та жінки хворіють приблизно однаково часто, але у жінок є тенденція до пізнішого початку хвороби.
У хворих на шизофренію діагностуються коморбідні розлади (супутні хвороби), серед них: депресії, тривожні розлади, обсесивно-компульсивний розлад. Супутні соматичні захворювання, включаючи цукровий діабет, серцеві хвороби, інфекційні захворювання, остеопороз, гіперліпідемія та гіпогонадизм часто недооцінюються та недоліковуються. Частими є соціальні проблеми. Підвищений ризик проблем зі здоров'ям обумовлюють зниження тривалості життя, яке у хворих може бути на 10—12 років менше порівняно з іншими людьми.
Шизофренія є однією з основних причин, що призводять до інвалідності. У дослідженні, проведеному в 14 країнах у 1999 році, було показано, що стан активного психозу посідає у цьому значенні третє місце після повного паралічу (квадриплегії) та деменції.
Також великий відсоток людей із шизофренією характеризується високою злочинною активністю та особливо небезпечною поведінкою для суспільства, їм важко керувати будь-яким бензиновим чи електричним транспортом. Так, 15 % усіх дорожніх пригод відбувається серед водіїв із шизофренією, шизоафектними психозами, шизотипічним розладом та афективними психозами. Через це люди з шизофренією та іншими подібними розладами мають перевірятись перед отриманням водійських прав.
Перебіг хвороби виявляє значне різноманіття і не пов'язаний з неминучістю хронічного розвитку або прогресуючого наростання дефекту. Уявлення (передусім прийняте), що шизофренія є постійно прогресуючим захворюванням, в наш час відкидається фахівцями і не підтверджується методами нейровізуалізації та дослідженнями когнітивних функцій, клінічними спостереженнями та патоморфологічними даними. У деяких випадках одужання буває повним або майже повним.
Серед факторів, що зумовлюють більш сприятливий перебіг, — жіноча стать, переважання позитивних (на противагу негативним) симптомів, більший вік при першому епізоді, хороший рівень функціонування до хвороби, прийняття та підтримка з боку близьких та знайомих та ін.
При можливому перебігу захворювання, якщо хворий становить ризик для себе та оточення, може знадобитися госпіталізація. Однак у Західній Європі частота та термін перебування у стаціонарі знизилися, а якість роботи соціальних служб при цьому покращилася.
Психотерапія також широко рекомендується і використовується при шизофренії, хоча можливості терапії часом обмежені фармакологією через проблеми з фінансуванням або недостатньою підготовкою персоналу. Психотерапія спрямована також на соціальну та професійну реабілітацію пацієнтів.
За даними Всесвітньої Організації Здоров'я (2001), шизофренія посідає третє місце серед усіх захворювань, що призводять до інвалідності, а пов'язані із нею непрямі економічні втрати й прямі економічні витрати суспільства є дуже великими.