Острога

Остро́га, або шпора — металева дужка з зазубреним або гладеньким коліщам, прикріплена до задника чобота верхівця, якою при потребі підганяють коня^[1]. Також — роговий загострений виріст на лапах у деяких птахів, переважно самців, що є засобом захисту або нападу.

У Вікіпедії є статті про: Шпора, Шпори та Острога (значення).

Пара острог.

Острога з зірковим коліщам.

Острога з гладеньким коліщам.

Етимологія

• Остро́га — прасл. *ostroga < *ostrь^[2] (пол. ostroga).
• Шпора — від нім. Spor^[3] (англ. spur, ісп. espuela, італ. sperone, порт. espora, фр. éperon)

Опис

Пристрій вершника, що прикріплюється до задника чобота. Допоміжний засіб керування конем. Застосовуються для посилення впливу шенкеля (гомілки) на боки коня. Має вигляд металевої дуги з реп'яшком (коліщатком, зіркою), що прикріплюється до задника чобота. Винайдений в Іллірії на Балканах. Найдавніші зразки острог виявлені у похованні вершника в кургані V століття до н. е. в Брезе, Словенія.

Галерея

• 
  Кріплення шпори
• 
  Шпори з коліщатком
• 
  Шпори з зірочками

У геральдиці

• 
  Бодзець
• 
  Зульцбах (Гессен)
• 
  Маседу-де-Кавалейруш
• 
  Санта-Марія-де-лос-Кабальєрос

Див. також

• Герб роду Острога — український шляхетський герб.

Примітки

1. Острога // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Джерела

• Острога // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1255. — 1000 екз.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острога