Якір Йона Еммануїлович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Які́р Йо́на Еммануї́лович (3 (15) серпня 1896, Кишинів, Бессарабська губернія — 12 червня 1937(1937-06-12), Москва) — радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу, учасник встановлення радянської окупаційної влади в Україні, придушував повстанський рух, батько Петра Якіра, радянського дисидента. Після перемоги більшовиків — командувач Українського військового округу, з 1935 року — Київського військового округу. 1937 року, після призначення командувачем Ленінградського військового округу, заарештований і розстріляний.
Йона Еммануїлович Якір | |
---|---|
Народження |
3 (15) серпня 1896 Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Смерть |
12 червня 1937(1937-06-12) (40 років) Москва, СРСР |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Національність | єврей |
Країна |
Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
Освіта | Харківський технологічний інститут[d] і Базельський університет |
Роки служби | 1916–1937 |
Партія | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія |
Член | ЦК КПРС |
Звання | Командарм першого рангу |
Командування | Київський військовий округ |
Війни / битви |
Перша світова війна Громадянська війна в Росії |
Діти | Якір Петро Йонович |
Автограф | |
Нагороди | |
Якір Йона Еммануїлович у Вікісховищі |
Член ЦК КП(б)У в грудні 1925 — травні 1937 року. Кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 року. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні 1930 — травні 1937 року. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) в липні 1930 — січні 1934 року. Член ЦК ВКП(б) в лютому 1934 — червні 1937 року.
Входить до числа осіб, що підпадають під декомунізацію[1].