Горинчово

Гори́нчово, укр. Горінчово — село в Хустском районѣ Закарпатской области Украины, центер сельской рады.^[3]

Село Украины Горинчово Горінчово укр. Держава УкраинаУкраина Область ЗакарпатскаЗакарпатска Район Хустскый Сельска рада Горинчовска Координаты 48.269722, 23.43388948°16′11″ с. ш. 23°26′02″ в. д.48.269722° с. ш. 23.433889° в. д. (G) (O) (Я) Надморска вышка 226[1] м Обывательство 3071[2] особ (2001) Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3 Телефонный код +380 31 42[2] Поштовый индекс 90430[2] КОАТУУ 2125382201 Горинчово

Полога

Село лежить в долинѣ Рѣкы, оддалене о 16 км од районного центра, на дорозѣ Хуст – Межгорье.

Сельска рада

Горінчівська сільська рада^[2] укр.

90430, Закарпатська обл., Хустський р-н,

с.Горінчово, вул. Незалежності, 152а

тел. [phone], 62-138

История

Перва упоминка о селѣ походить з року 1350, а мало назву Zeleumezew, што е неточно передана мадярска назва Szőlőmező “грознове поле”, яка одказуе на характерну про тото мѣсто ростлину. Под роком 1403 упоминать ся в том мѣстѣ закладене село Haryncha (од року 1460 Herincse, днешна мадярска назва) — очевидно русинского походжѣня од призвиска Горинець.^[4] П. Чучка в том контекстѣ указуе тыж на иншы можны призвиска: Горинцѣв, Горинѣв, Горинчин од украинско-бѣлорусского гидронима Горинь, або мараморошске Горина. Подля правописа з року 1655 село ся называть Горѣнчево, жителѣ — Горѣнчане.^[5]

В року 1930 в селѣ было 4607 особ, з них 3845 — Русины, 705 — Евреи, 19 — Чехы и Словаци, 7 — Нѣмцѣ, 4 — Мадяре, 8 — иншых народностей, 19 — чужоземцѣ. Православна громада числила 3665 вѣрникох. В селѣ быв нотариат, пошта, телеграф, телефон, жандарска станиця, заставка державного автобуса, русинска школа (6 клас), чешска школа (1 класа). Фунговав фирес на пару. Грекокатолицка мурована церква Св. Михаила з року 1882 была розобрана в року1984. Православна мурована церква Вознесѣня высвячена в року 1934. В приселку Монастырець была русинска школа (3 класы), грекокатолицка мурована церква Покровы Пр. Богородицѣ з року 1909, православна деревяна церква Вознесѣня з року 1933.^[6]

Интересны факты

В селѣ жиють семеро казкарѣ, котры выдали по книжцѣ властных казок, серед них найвеце познатый Андрѣй Калин.^[7]

Жерела и одказы

• Sebestyén Zsolt: Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9 Доступно онлайн мад.
• Достал, Ярослав: Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
• Тронько П. и др. (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
• Чучка Павло: Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник. — Львів: Світ, 2005. ISBN 966-603-279-1 укр.
• Облікова картка (по украинскы). ВРУ. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11810. [перевірено 2019-10-10].
• Информер: Горинчово (по украинскы). weather.in.ua. https://weather.in.ua/zakarpatskaja/5567. [перевірено 2019-10-10].
• Іван ЖИРОШ. Закарпатське село Горінчево за кількістю відомих казкарів можна сміливо занести до Книги рекордів Гіннеса (по украинскы). ua-reporter.com. https://ua-reporter.com/content/zakarpatske-selo-gorinchevo-za-kilkistyu-vidomih-kazkariv-mozhna-smilivo-zanesti-do-knigi. [перевірено 2019-10-11].