Жупа Мараморош
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Жу́па Марамо́рош лат. Comitatus Maramarosiensis, мад. Máramaros vármegye, рум. Comitatul Maramureș, укр. Мармароська жупа — исторична жупа в сѣверовосточной части Мадярского кральовства.[1]
Не поплетьте з Мараморош (Реґіон).

Remove ads
Полога
На сѣверѣ и востоку граничить з австрийсков провинциев Галичина, на западѣ з жупами Берег тай Угоча, на югу з жупами Сатмар тай Солнок-Добока.[1]
История
- Зачаток жупы
- Жупа была створена в року 1303 и ествовала до року 1919, до роспада Австро-Мадярской монархии. Административным центром жупы быв Сигет, мад. Máramarossziget. Жупа мала 159 сел, роздѣленых меджи 19 округами.[1]
- Обывательство
- В року 1910 обывательство довъедна числило 357 705 особ, з того:[2]
- Подля вѣры:
- грекокатолици 71,1%
- израелиты 18,4%
- римокатолици 7,3%
- реформаты 2,7%
- православны 0,4%
- евангелици 0,1%
- Заник жупы
- На основѣ Сен-Жерменского (1919) и Трианонского (1920) договорох Мараморош подѣлили так, же 3/5 територии достала Чехословакия, а 2/5 на юг од Тисы (лѣвый берег) — Румыния. В румынской части зостало 15 русинскых сел. Чехословакия спочатку прилучила ку свому Мараморошу жупу Угоча, а новым административным центром зробила Севлюш, пак перенесла центер до Хуста, а в року 1927 жупа Мараморош, як и вшиткы иншы историчны жупы, в административной реформѣ была ликвидована.[1]
Remove ads
Жерела и одказы
- Révai nagy lexikona. 13. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1915.
- Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. С. 444.
Референции
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads