Сторожниця

Сторожница, укр. Сторожниця, словац. Jovra, мад. Őrdarma  — село в Ужгородском районѣ Закарпатской области Украины. До року 1946 мало назву Йовра.^[2]

Село Украины Сторожниця Давны назвы Durma, 1285; Hewr, 1332 Держава УкраинаУкраина Область ЗакарпатскаЗакарпатска Район Ужгородскый Териториална громада Гомок, укр. Холмківська Координаты 48.602222, 22.24277848°36′08″ с. ш. 22°14′34″ в. д.48.602222° с. ш. 22.242778° в. д. (G) (O) (Я) Розлога 0,25 км² Надморска вышка 111[1] м Обывательство 2623 особы (2001) Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3 Телефонный код +380-3122 Поштовый индекс 89421 КОАТУУ 2124886301 Сторожниця

Полога

Село лежить на лѣвом березѣ Уга на югозапад од Ужгорода, фактично споене з его микрорайоном Боздош.

История

Створило ся в року 1894 прилучѣньом села Йовра ку селу Дарма под назвов Йовродарма, мад. Őrdarma. Перед тым оба села сторочами екзистовали окреме. Дарма ся первый раз споминать под роком 1285 з тогдышнов назвов Durma, а Йовра — под рокми 1332—1337 з тогдышныма назвами Hewr, Heur. В зачатку то были сторожовы селитвы «засѣчной линии» (границѣ Мадярского кральовства).^[3]

В конци XIII ст. засѣчны линии ся роспали, а охранарѣ засѣк ся поставали землепанами, вольныма земледѣлцями або панщарями. В 30-х роках XIV ст. жерела кажуть, же ту быв католицкый костел. В добѣ реформации католицкых священикох замѣнили протестантскы, котры ту проповѣдовали од року 1623 до первой половкы XVII ст.^[4][5]

В чехословацкой добѣ (од року 1919) село ся называло Йовра, чеш. Jovra. Подля списованя з року 1930 мало 1343 обывательох, з котрых были: 672 Русины, 229 Евреи, 194 Словаци и Чехы (в списованю ся не роздѣляли), 135 Мадяре, 57 иншых народности, 56 — чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства). Грекокатолицка громада числила 633 вѣрникы и мала муровану церкву Святых Кирила и Мефодия з року 1930, а римокатолицка — мурованый костел Рождества Пресвятой Богородицѣ з року 1784. В селѣ были нотарскый и жандарскый уряды.^[6]

В року 1938 наслѣдком Первой вѣденьской арбитражи была Йовра до року 1944 назад в Мадярском кральовствѣ.^[7]

Украинска доба села ся зачала 28. октобра 1944. Село административно належало ку сельской радѣ Тарновцьох.^[8]

В року 1946 Указом Найвысшой Рады УССР з дня 25. юна 1946 село Йовра было прейменовано на Сторожницю [мад. őr = сторож]. В зачатку року 1948 створили колективне земледѣлске газдовство им. Горького, (спочатку им. Сталина). Поступно примусово забрали до нього вшиткы землѣ, статок и газдовскый инвентарь бывшых приватных властникох без жадной компензации. В року 1949 од римокатолицкой громады забрали костел, якый понад 40 рокы хосновали як складовню, переважно на яблока. Грекокатолицку громаду примусили перейти на православие.^[4]

Газдовство

Днесь лидер аграрной выробы села — фармерске газдовство «Коник». В селѣ тыж фунгують готелно-ресторанны комплексы, з котрых найвекшый — гостинець «Чарда».^[9][10]

Вызнамны родаци

• Виктор Дармаи (1850–1878), мадярскый поет, новинарь, писатель.

Жерела и одказы

• Sebestyén Zsolt, Úr Lajos. "UNG MEGYE HELYSÉGNEVEINEK ETIMOLÓGIAI SZÓTÁRA". University of Nyiregyhaza, 2014. Cc.  32, 91. https://www.researchgate.net/publication/358645029_SEBESTYEN_ZSOLT-UR_LAJOS_UNG_MEGYE_HELYSEGNEVEINEK_ETIMOLOGIAI_SZOTARA. мад.
• Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород: «Карпати», 2014. С. 257. ISBN 978-966-671-374-5. укр.
• М. Ю. Токар. Сторожниця. Сторінки історії суспільного та духовного життя / Ужгородський держ. ун-т, Закарпатське крайове товариство "Просвіта". Ужгород: Карпати, 1999. ISBN 5-7757-0784-2.укр.
• Тронько П. Т., ред. (1969). Тарнівці. Історія міст і сіл Української РСР: Закарпатська область. 7. Київ: «Українська радянська енциклопедія». Cc. 695–696. http://ukrssr.com.ua/zakarp/uzhgorodskiy/tarnivtsi-uzhgorodskiy-rayon-zakarpatska-oblast. укр.
• Сергій Федака: Сторожниця. // Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник. С. 207 укр.
• Інформер: Сторожниця. https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/25316. [перевірено 2023-05-23].укр.