Добрянске (Закарпатска область)

Добрянске (до року 1946 Нягово),^[2] укр. Добрянське — село в Тячовском районѣ Закарпатской области Украины. Административно належить ку Вульховецкой териториалной громадѣ (од року 2020, перед тым в роках 1946–1977 — ку Вульховецкой сельской радѣ, од року 1977 достало властну сельску раду).^[3][4]

Село Украины Добрянске Добрянсьен укр. Держава УкраинаУкраина Область (Украина)|Область ЗакарпатскаЗакарпатска Район Тячовскый Громада Вульховецка териториална Координаты 48.0675, 23.70972248°04′03″ с. ш. 23°42′35″ в. д.48.0675° с. ш. 23.709722° в. д. (G) (O) (Я) Надморска вышка 272[1] м Обывательство 2714 особ (2001) Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3 Телефонный код +380 3134 Поштовый индекс 90560 КОАТУУ 2124482501 Добрянске

Полога

Лежить на правом березѣ Тересвы о 14 км од Тячова и 8 км од желѣзничной штации Тересва. Через село тече рѣка Млиновиця, в нижньом току котрой справлены рыбникы, вода ку ним тече водопадами.^[4]

История

Перва исторична споминка задокументована под роком 1415 (Negova).^[5][4]

Од року 1751 ся споминать деревяна Михайловска, а в року 1902 высвячена мурована грекокатолицка Воздвиженска церква.^[4]

В року 1910 в селѣ были 1162 обывателе, з них 1012 Русины, 139 Нѣмцѣ, 11 Мадяре; подля вѣры 1023 грекокатолици, 138 израелиты. До Трианона Нягово належало ку Тересвянскому округу, мад. Taracvizi járás, жупы Мараморош.^[6]

В року 1924 в селѣ створили православну громаду, а 1928 — тутешны майстры выставили з дуба Вознесенску церкву.^[4]

В року 1930 село мало 1279 обывательох, з них 1164 Русины, 110 Евреи, 5 Чехы и Словаци, подля вѣры 811 грекокатолици, 345 православны. В селѣ была русинска школа (5 клас).^[7]

В року 1989 завершена выставба восямрочной школы, 1992 — отворили дѣтску школку, 2008 — учинили протиповодьову гать, 2011 — капитално одремонтовали двѣ найвекшы улицѣ, Садову и Борканюкову.^[4]

Вызнамны родаци

• Юрий Думнич (1924–2017), дохтор, организатор медицины, сполоченскый активиста, публициста
• Гавриил Мирошай (1923–2007), диригент и хормайстер Старославянского грекокатолицкого катедралного хору св. Йоанна Хрестителя в Пряшовѣ.

Жерела и одказы

• A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914. ISBN 963 85683 3 X. https://books.google.com.ua/books/about/A_történelmi_Magyarország_atlasza_és.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y.мад.
• Sebestyén Zsolt. //Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Nyíregyháza: Bessenyei könyvkiadó, 2012. Old. 101. ISBN 978-615-5097-53-9. http://mek.oszk.hu/13200/13208/index.phtml.мад.
• Достал, Ярослав. Ňagovo (Nyágova). //Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород: Карпати, 2014. С. 234. ISBN 978-966-671-374-5.укр. Доступне онлайн
• Тронько П.Т. и др., ред.. Вільхівці. //Історія міст і сіл України. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 644. http://ukrssr.com.ua/zakarp/tyachivskiy/vilhivtsi-tyachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast.укр.
• Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела uk.wikisource.org укр.
• Сергій Федака. Добрянське. Населені пункти і райони Закарпаття. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2014. cc. 74–75. ISBN 978-617-596-158-2. укр. Доступне онлайн