Мессіна

Мессі́на (іт. Messina, сиц. Missina) (гр. Μεσσήνη) — варош и муніципалітет у Італії, у реґіонови Сицилія, столиця провінції Мессіна. Покровителниця вароша — Діва Марія. Сято вароша — 3 юна.

місто,
Полис (античный)

Мессіна
Messina
Основны інформації
38°11'37"N, 15°33'15"E
Країна	Італія
Админединка	Мессіна (Метрополійні міста Італії)
Админцентр для	Провінція Мессіна, Сицилійське королівство
Засноване	8 століття до н. е.
Жытелїв	218 786 (1 януар 2023)
Розлога	213,75 Квадратный кілометер[1]
Поштовы індексы	98121–98168
Телефонный код	090
Часова зона	UTC+1:00, UTC+2:00
Надморьска вышка	3±1 метер
Подїл	First Quarter (Messina), Second Quarter, Third Quarter, Fourth Quarter, Fifth Quarter, Sixth Quarter
Назва жытелїв	messinese, messinesi, missinisi, missinisa, missinisi, mesinezo, mesinezi
Братьскы міста	Кронштадт
Покровитель	Евстафия Калафато
Містьскый уряд
Вебова сторінка	https://www.comune.messina.it/
Пріматор	mayor of Messina
Медіа у Вікіскладї VIAF:146699997, 150808161;GND:4038833-5;OSM:39514; Еврейская энциклопедия, Брокгауз — Ефрон, Большая советская энциклопедия, 1926—1947, Encyclopædia Britannica, 11th edition

Суть другы вызнамы, см. Мессіна (значеня).

Мессіна розміщена на далечині близко 490 км на юго-выход уд Рима, 195 км на выход уд Палермо. Обывательство — 240 414 особ (2014)^[2]. Каждорӯчный фестиваль проходить 3 юна и 15 авґуста.

Назва

• Мессана (лат. Messana) — назва римської добы.
• Занкла (ґрец. Ζάγκλη) — давнёгрецька назва.

Історія

Статуя, што указує Мессіну за приданя ю̄в слободного порта (Порто-франко). Джузеппе Прінці

Мессіна основана грецькыми колоністами из Халкіды на місті поселеня племени сікулӯв близко 730 до н. е. и раз называла ся Занкла (др.-грец. Ζάγκλη уд др.-грец. ζάγκλον — серп) позад формы гавани пиля ниї. У V сторочу до н. е. принадлежала Афінам и розвила ся у торговый варош. Близко 493 до н.е переименована и одержала назву Мессана на честь грецькой Мессены на югови Пелопоннеса. У уӯнци V ст. до н. е. у варошови правив знамый тиран Скіфге ставленик Гіппократа, тирана Гелы.

У 396 до н.е. варош розореный карфагенянами, при Діонісіёви Сиракузькому удстроєный наново.

У 312 до н.е. Мессіна попала пуд власть Агафокла, а у 288 до н.е. захвачена бунтарьными кампанійськыми наёмниками на службі Сиракуз — мамертинцями («сынами Марса»).

Из первой Пуньской во̄йны лишила ся у руках Рима.

Вичӯр 28 децембра 1908 року варош быв почти повнӯстю зничтоженый землетрясом и вызваным тым цунамі, у резултатови чого умерло близко 100000 особ и знищена векшына стародавньых архітектурних памняток.

У юнови 1955 року тут проходила Мессінська конференція 1955 — конференція шести країн Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС), яка стала поворотним моментом в історії європейської інтеграції.

Обывательство

У варошови на 2021 рӯк живе 222,329 людий.

Транспорт

• Трамвай у Мессіні

Знамі Родаци

• Джузеппе Прінці (1825—1895) — італійський скульптор
• Тано Чимароза (1922—2008) — італійський актор, режисер, сценарист
• П'єтро Джованні Доннічі (* 1954) — італійський дипломат.

Ґалерея

• 
  Porta Grazia, ворота стародавнёї кріпости.
• 
  Фонтан Дженнаро, Ріналдо Бонанно (1590)
• 
  Башта Лампаш, Джованні Анджело Монторсолі (1557)
• 
  Площадь дел Дуомо до катастрофы 1908 року.
• 
  Протока кой ся змирькать, вид иы Гандзірі.
• 
  Ґіґанты Мата и Ґрифон, леґендарні основателі вароша, сперед пляцом Zanca
• 
  Вид на старый варош и порт.
• 
  "Знятя из креста" фламандського художника Коліджін де Котера, краёзнавчый музей.
• 
  "Фома Невіруючый", Алонсо Родрігес, XVI ст., Кранзнавчый музей.
• 
  «Введениє у храм" Джироламо Алібранді, XVI ст., Краёзнавчый музей.
• 
  "Рождіня Моисея", Джон Туккарі, XVI ст., Краёзнавчый музей.