Мигаль Финцицкый
адвокат, литературный товмач, збератель народных спѣванок From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Мигаль Финцицкый (мад. Fincicky Mihály; Унгчепель, жупа Унг, 22. септембер 1842 — Унгвар, 27. януар 1916) — быв адвокат, литературный товмач, збератель народных спѣванок и казок, варошскый голова Унгвара.

Remove ads
Биография
Родив ся в мадярской родинѣ в валалику Унгчепель в жупѣ Унг, котрый валалик уж од року 1914 став ся частев мѣста Вельке Капушаны (днесь то е улиця Чепель). Учив ся в Пряшовѣ, в Егерѣ, на Унгварской гимназии, пак на Будапештской универзитѣ, де року 1867 достав диплому правника. В Будапештѣ дебутовав з литературнов творбов яко товмач з русской литературы в часописѣ Pesti Hölgyi Divatlap. Вернувши ся до Унгвару, практиковав як адвокат. Од року 1880 из едным перерывом аж до смерти быв мером Унгвара. Погребеный в Ужгородѣ, а на улици Духновича, ч. 23, еще ся заховала скромна партерова хыжа, в котрой жив до смерти.
Мигаль Финцицкый заслужив собѣ статус вызначной особы мѣст Вельке Капушаны и Ужгород.

Remove ads
Главны роботы
Русинскы етнографичны зберькы
Мигаль Финцицкый лишив за собов добру память у Русинов. Еще в своих молодых роках, главнѣ в 1860-х, организовав ентузиастов на збераня русинского фолклора. Позберав 92 русинскы казкы и 339 спѣванок. Спѣванкы опубликовав (в товмачѣню по мадярскы) уже року 1870. В своих послѣдных роках потовмачив про публикацию 40 лѣпшых русинскых казок, але за живота не удало ся му их опубликовати. Тоты были опубликованы в Будапештѣ року 1970 (A vasorrú indzsibaba), в украинском товмачѣню (и идеологичной переробцѣ) — в Ужгородѣ в рр. 1974 и 1975 (Таємниця скляної гори), по русинскы во формѣ веб-книгы в року 2016 (Угро-руськы народны казкы). Оригиналы зберькы Финцицкого доднесь не найдены.
Иншы роботы
Року 1871 выдав властным накладом двохтомник своих товмачѣнь Orosz beszélyek (Русскы повѣданя). Окрем широко познатых авторов (Пушкин, Тургенев), Финцицкый зознамив мадярского читателя з непознатыма дотогды литераторами (Батюшков, Вяземскый, Давыдов, Державин, Жуковскый, Крылов, Ломоносов).
Финцицкый в меншом обсягу робив тыж товмачѣня зо словацкого и румынского фолклора.
Заслужуе на увагу в аспектѣ етнографии его робота Жупа Унг (Ung vármegye), котра достала мѣсто в XVIII. томѣ енциклопедии Австро-Мадярска Монархия в словѣ и образѣ (Az Osztrák-Magyar Monarchia Írásban és Képben), выданом року 1900.
Remove ads
Жерела
- Sztripszky Hiador: Ethnographia, 1916. мад.
- Berze Nagy János: Magyar népmesetípusok. I–II., Pécs, 1957. мад.
- Вызнамны родаци В. Капушан: Мигаль Финцицкый мад.
- Magyar néprajzi lexikon (1. kiadás ed.). Akadémiai Kiadó. 1979. ISBN 963-05-1287-4 II. kötet. мад.
- Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Вид. друге. Ужгород, 1999. 174–175.
Публикации Мигаля Финцицкого
- Fincicky Mihály: Magyar-orosz népdalok. Pest, 1870.
- Fincicky Mihály: A vasorrú indzsibaba. Kárpát-ukrajnai népmesék. Ortutay Gyula utószavával, Budapest, 1970.
- Таємниця скляної гори. Закарпатські народні казки, зібрані Михайлом Фінцицьким. Вид. «Карпати», Ужгород, 1974.
- Угро-руськы народны казкы. Зберька М. Финцицкого. Русинська Веб-книга. 2016.
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads