Монґолія
держава в Восточнуй Азії From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Монґолія (монґ. Монгол Улс [mɔŋɢəɮ ʊɮs], у традиційнум писмі ᠮᠤᠩᠭᠤᠯ ᠤᠯᠤᠰ) — внутроземна держава в Азії. Находит ся межи Російов на сівері и Китайом на югови. По величині занимат 18. місто, другоє місто змежи внутроземных держав, айбо из 3,3 млн жителями є майрідко заселенов державов у світі. Булша часть країны лежит у степовуй зоні. У столици Уланбаторі жиє приблизно 45% населїня.
.svg)
Дас третина монґолув сут кочовникы вадь пувкочовникы, конярьство дотеперь має важну културну роль. Булшина населеня є монґолська по народности тай будгістська по вірі, меншины (напр. казахы ци тувинці) жиют майбулш на западі країны.
Історично теріторія теперішньої Монґолії западала у розличні кочовні імперії. В році 1206 Чінґізхан заосновав Монґолську імперію, другу майбулшу в історії. Внук му Кублай завойовав Китай и заосновав династію Юан. Потому як династія скраховала, монґолы ся вернули домув. Тібетськый будгізм ся почав ширити из Китая у XVI. столітю, пак у XVII. столітю Монґолія пудпала пуд кітайску династю Чін. Монґолія ся стала независимов у 1911. и пак повторно в 1921. році, на сесь раз из помочов Совєтьского союза. У 1924. році была заоснована соціалістична Монґолська людова републіка. Демократічна револуція ся стала в 1990. році.
Економіка Монґолії ся ныні скоро розвиват. Традіційным сектором є кочовноє пастырьство, выроба и експорт вовны, кожі и кашміра. Монґолія має и експортує ай многі природні ресурсы: мідь, угля, молібден, цін, волфрам и золото.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Mongolia на анґліцькій Вікіпедії.
Remove ads
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads