Пряшӯвська Русь

Пряшівска Русь (пудк.-рус. Пряшӯвська Русь, словен. Prešovská Rus)^[1]^[2]^[3]^[4] є назва области Словакії, обываного переважно Русинами і Українцями. Походить з назвы міста Пряшів, котре было од зачатку 19. столїтя центром ґрекокатолицькой єпархії і културным центром Русинів і Українцїв в Лемковинї, але в сучасности не є частёв русиньской і українськой етнолінґвістічной теріторії. В сучасности є тота теріторія адміністратівно частёв Пряшівского краю Словакії.

Сторона в данном часѣ е активно редагована участником Halajkovič.

Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя.
В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя.
Варованя не мать держати сторону веце як два днѣ.

Пряшівска Русь гранічіть зо Закарпатьсков областёв Україны, в минулости Підкарпатьсков Русю, і розпростерать ся на запад аж к селу Остурня при передгоря Татер на северї Словакії. До той область належать асі тристо сел. Належить до Пряшівского єрархії Православной церькви чеськых земель і Словакії. Векшына пряшівскых Русинів і Українцїв суть ґрекокатолици, найвекше чісло православных суть 29% обывательства, є в окресї Меджілабірцї.

Ґеоґрафія

Реґіон из севера ограниченый Карпатами, на югу Мадярьсков ровнёв, на западї природным гатаром є рїка Попрад а на выходї рїка Уж и Сырый Потік. Найвысша вышка Ґерлах авадь Ґерлахов Штіт 2654 м над морём.

Історія

Из VII-VIII стороч туй жили Білі Горваты, предкы Русинӯв, у 1000 році Пряшівска Русь стала частёв пары жуп у Мадярщині.^{[жрідло?]}

У 1918 році у Старіц Любовни зозвали «Народный Карпаторусскій Совѣт», у 1919 році пуд її юрисдикцію стала Руська Народна Републіка Лемкӯв и вшытка Лемковина по тот бік Карпат. В роках 1918-1919 Пряшівська Русь як і вся Мадярщіна обраняла ся од румуньскых и чехословацькых окупантів, в марцї 1919 Мадяре и 1. русиньска челлена дівізія одвоёвали Кошіцї, Зволен, Надькапош, Ужгород і Пряшів але уж у лїтї 1919 року Пудкарпатя и в тім чіслї Пряшівска Русь войшли у состав Чехословакії і Румунії (Южный Мараморош, Сатмар и Быстриця). У 1939 році Реґион поділено миже Мадярськым Кралёвством и Словеньском. У 1945 році у реґион зайшов корпус Людвіка Слободы и РСЧК. У 1945-1993 роках реґіон у составі ЧССР, довгый час у области ся заказовав русиньскый язык, література, театер, сохташ, письмо и даже сама назва, было укладено КСУТ, вшыткых Русинів записовали в Українцї, школы робили україньскыма, многых діятелю̄в «Забили в Басы».

Из 1993 и по нынї Русины є значнёв націёв Пряшівской Руси, в роцї 1995 было кодіфіціровано пряшівскый штандарт Русиньского языка.

Remove ads

Обывательство

Береме списованя обывательства Пряшӯвского края, Словакії на 2011, з людей:

Народы

Словаци — 668,300 (82,0%)
Циґане — 43,097 (5,3%)
Русины — 28,835 (3,5%)
Українцї — 3,714 (0,5%)
Чехы — 2,610 (0,3%)
инні — 8,3%

Реліґія

католици — 500, 619 (61,5%)
грекокатолици — 114,799 (14,1%)
лютераны — 36,989 (4,5%)
православні — 29,531 (3,6%)
атеісты — 44,983 (5,5%)
инні — 87,606 (10,8%)