31 пӧсьтолэзь

From Wikipedia, the free encyclopedia

Remove ads

31 пӧсьтолэзь — арлэн 212-тӥ нуналыз (213-тӥ нунал високосной арын) григорианской календарья. Выль арозь 153 нунал кыле.

Толшор · Тулыспал · Южтолэзь · Оштолэзь · Куартолэзь · Инвожо · Пӧсьтолэзь · Гудырикошкон · Куарусён · Коньывуон · Шуркынмон · Толсур

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Али дыре юлиан календарьлэн 18-тӥ пӧсьтолэзезлы огкадь луэ.

Remove ads

Праздникъёс

Луэм учыръёс

  • 904 — арабъёс киултӥзы Византилэсь быдӟалая кыктэтӥ карзэ — Солунез.
  • 1181 — новгородъёс, удмуртъёсыз вормыса, Ватка дурын нырысетӥ ӟуч карез инъязы — Никулицынэз.
  • 1655 — ӟуч войскоос куать арлы басьтӥзы Литва Быдӟым княжестволэсь шоркарзэ — Вильнаез.
  • 1703 — Даниэль Дефо сатирической памфлетсэ поттон понна дантэм юбо борды шедиз, нош тау карись лондонъёс со вылэ сяськаосты кисьтӥзы.
  • 1815 — нырысетӥез чугун сюрес катастрофа, 13-ысен 16 муртозь быриллям.
  • 1918 — Национальностьёсын ужанъя калык комиссариатын Вотской отделэз кылдытэмын.
  • 1919 — Ижкаре ВЦИК-лэн комиссиеныз ӵош вуизы Н. К. Крупская но В. М. Молотов.
  • 1929 — йылпумъяськиз ВКП(б)-лэн Удмурт автономной областьысь XII-тӥ конференциез, кудӥз Удмуртиысь калык хозяйствоез азинтонъя нырысетӥ вить аръем планэз кутӥз.
  • 1930 — Якшур-Бӧдьяысь педагогикая училище усьтӥськемын.
  • 1954 — итальян альпинистъёс нырысьсэ вормизы Чого́риез, дуннеысь ӝуждалая кыктэтӥ гурезь йылыз.
  • 1963 — Ижын «Зангари» вуриськон фабрика усьтэмын.
  • 1964 — Вотка карын усьтӥськиз медициная училище.
  • 1968 — УАССР-ысь Верховной Советлэн Президиумезлэн указэныз Чепецкой посёлок Турецкой сельсоветысь Балезиное пыртэмын.
  • 1975 — Детройтын профсоюзной кивалтӥсьлэн Джимми Хоффалэн валантэм ышон-быронэз сярысь ялэмын.
  • 1976 — НАСА «Марсысь сфинкслэсь» фотозэ поттӥз.
  • 2012 — Майкл Фелпс олимпи медальёслэн лыдзыя Лариса Латыниналэсь рекордзэ басьтӥз.
Remove ads

Вордскизы

  • 1704 — Габриэль Крамер, Швейцариысь математик, линейной алгебраез кылдытӥсьёс пӧлысь одӥгез.
  • 1795 — Илья Чайковский, гурезь инженер, Вотка заводлэн кивалтӥсез (1837—1848), П. И. Чайковскийлэн атаез.
  • 1886 — Фред Куимби, Америкаысь анимационной кинолэн продюсерез, «Оскар» премиослэн тямыс полъем лауреатсы.
  • 1914 — Луи Де Фюнес, Франциысь киноактёр, режиссёр но продюсер.
  • 1924 — Владимир Казачёнок, инженер-механик, ИжГТУ-лэн сӥё-дано профессорез.
  • 1930 — Олег Попов, циркысь артист, клоун, СССР-ысь калык артист.
  • 1937 — Эдита Пьеха, СССР-ысь но Россиысь поляк выжыё кырӟась.
  • 1945 — Леонид Якубович, Россиысь актёр но телеведущой.
  • 1962 — Уэсли Снайпс, Америкаысь киноактёр.
  • 1964 — C. C. Catch (зэмос нимыз Каролина Катарина Мюллер), Германиысь поп кырӟась.
  • 1965 — Джоан Кэтлин Роулинг, Англиысь гожъяськись, Гарри Поттер сярысь книгаослэн авторзы.
  • 1986 — Евгений Малкин, Россиысь хоккеен шудӥсь, дуннеысь чемпион.

Кулӥзы

  • 1784 — Дени Дидро, Франциысь гожъяськись, философ-югдытӥсь, драматург.
  • 1849 — Шандор Петёфи, Венгрилэн йӧскалык кылбурчиез.
  • 1886 — Ференц Лист, венгер композитор, пианиноен шудӥсь, дирижёр.
  • 1944 — Антуан де Сент-Экзюпери, Франциысь гожъяськись но профессиональной лётчик.
  • 1953 — Николай Зелинский, совето химик-органик.
  • 1993 — Семён Самсонов, совето удмурт гожъяськись.
  • 2016 — Фазиль Искандер, совето но абхаз гожъяськись но кылбурчи.
Remove ads

Валэктонъёс

Loading content...
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads