Loading AI tools
частина світу, розташована головним чином у Східній півкулі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
А́зія — найбільша за площею (близько 44,5 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,7 млрд (на 2021 рік), що становить 60 % від населення Землі. У 20 столітті населення Азії зросло майже в чотири рази.[1]
Азія | |
---|---|
Крайні точки: | |
⮝ північна | мис мис Челюскін 77°43′ пн. ш. 104°18′ сх. д. |
⮟ південна | мис Піай 1°16′ пн. ш. 103°30′ сх. д. |
⮜ західна | мис Баба 39°29′ пн. ш. 26°04′ сх. д. |
⮞ східна | мис Дежньова 66°05′ пн. ш. 169°40′ зх. д. |
Часові пояси | від UTC+02:00 до UTC+12:00 |
Загальна площа | 44 614 500 квадратний кілометр (1-ше) |
• островів | 2 700 000 км² |
Довжина узбережжя | 69 900 км |
⯅ Найвища точка | Джомолунгма (8848 м) |
⯆ Найнижча точка | рівень вод Мертвого моря (-420 м) |
Середні висоти | 950 м |
Найдовша річка | Янцзи (6300 км) |
Найбільше озеро | Каспійське море[lower-alpha 1] (371 000 км²) |
Чисельність | 4 164 252 000 (1-ше) |
Густота | 87 осіб/км² |
Назва мешканців | [[Народи Азії|азійці]] |
Найпоширеніші мови |
|
Найбільші міста | |
ВВП номінальний | 34,39 трлн USD (2020) (1-ше) |
• за ПКС | 63,35 трлн USD (2020) (1-ше) |
• на душу населення | 7850 USD (2020) (4-те) |
Незалежні | 49 + 6 |
Залежні | 6 |
Інтеграція | СНД, АТЕС, СААРК, АСЕАН |
Азія, за даними Британської енциклопедії[2] та Національного географічного товариства[3], займає 4/5 суші Євразії (західну частину займає Європа) і розташована на схід від Суецького каналу, Егейського, Чорного і Каспійського морів, річки Урал (за іншою версією, річки Емби) та Уральських гір і на південь від Кавказьких гір (або Кумо-Маницької западини), а також Каспійського і Чорного морів.
Найімовірніше назва континенту походить від давньоассирійського слова асу — схід. Можна порівняти: Оз (міфічна країна), ост, Ассирія, Ашшур, айсор.
З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в античну епоху, коли суцільні природні кордони у вигляді Середземного, Егейського та Мармурового морів наштовхували фінікійців та греків на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на південь — на Аравійський півострів та на північ — на Кавказ та скіфські степи. Впродовж середньовіччя східну межу Європи все більше посували на схід — спершу межею був Дністер, потім Дніпро та Дон. Петер-Сімон Паллас наприкінці XVIII століття запропонував проводити межу по Уральських горах, Загальному Сирту та Ергенях. В XIX столітті почали вважати кордоном вододіл Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по Кумо-Маницькій западині або по гірському хребту Великого Кавказу (за деякими даними — ще південніше, по річках Кура і Аракс[4]).
Азія відокремлена від Північної Америки Беринґовою протокою, від Африки — Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи — протокою Дарданелли, Мармуровим морем, протокою Босфор і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом Каспійського моря, річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхні суходолу Землі; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, широтна — 8590 км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови (Аравійський, Індостан, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).
Кордон між Азією та Океанією проводять через Малайський архіпелаг. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження Південно-Східної Азії до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».[5]
Азія — найконтрастніша за відмітками абсолютних висот частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест — 8848 м) і найглибша западина — Маріанська (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, Курило-Камчатська (9717 м) і Філіппінська (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — Байкал (глибина до 1620 м) і озеро Мертве море, рівень якого на 392 м нижчий від рівня моря, а також Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії — 950 м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані нагір'я (Тибет, Хентей), а також великі улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Велика китайська, Індо-Гангська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.
Особливість Азії — вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний вулканізм, воно входить до так званого Тихоокеанського вогняного кола.
У Північній Азії (Сибір) є виходи викопного льоду. На півдні Азії є коралові утворення.
Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси.
Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку нафти в країнах Перської затоки і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50 % загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан в оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в Туреччині, вольфрамові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, фосфорити і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.
Азія має другий за величиною номінальний ВВП серед усіх континентів після Європи, але найбільший за паритетом купівельної спроможності. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є Китай, Японія, Індія, Південна Корея та Індонезія. Згідно з Global Office Locations 2011, Азія домінує як місце офісів компаній — 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: Гонконг, Сінгапур, Токіо і Шанхай (на четвертому місці Лондон). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.[6]
Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка КНР[7] та Індії зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8 %. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться Малайзія, Індонезія, Пакистан, Таїланд, В'єтнам, Монголія, Узбекистан, Кіпр і Філіппіни, а також багаті корисними копалинами країни, як Казахстан, Туркменістан, Іран, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман.
У своїй книзі Світова економіка: Тисячолітня перспектива історик економіки Ангус Медісон пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери.[8][9] Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії,[10][11][12][13] до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала Британська імперія (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була Японія, яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА, NAFTA) або Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і став другою за величиною економікою у світі.
В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом єни), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.[джерело?] У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнялася з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японської валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від Другої світової війни до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону — Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі і Сінгапурі — відомих як азійські тигри, які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.[14]
Прогнозується, що Індія обжене Японію за номінальним ВВП в 2020 році.[15] За ВВП на душу населення, як номінальним, так і ПКС, Південна Корея стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши Німеччину, Велику Британію та Францію. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник Фінляндії, Франції та Японії.[джерело?] На думку Goldman Sachs, у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.
В Азії існує кілька геополітичних та економічних блоків, з яких найрозвиненішим є Асоціація держав Південно-Східної Азії (ASEAN), до якої входять 10 країн регіону.
Азія є найбільшим континентом у світі, вона багата природними ресурсами, такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно найсильніше у Східній та Південно-Східної Азії, зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японії, Індії, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю транснаціональних корпорацій продовжують домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої робочої сили і відносно розвиненої інфраструктури.
За даними Citigroup 9 з 11 Глобальних генераторів зростання (т. зв. країн 3G) знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це Бангладеш, Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Ірак, Монголія, Філіппіни, Шрі-Ланка і В'єтнам[16] Азія має чотири основні фінансові центри: Токіо, Гонконг, Сінгапур та Шанхай. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають Центри обробки викликів (англ. Call center) і аутсорсингові бізнес-центри у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та англомовних співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як фінансових центрів. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.[джерело?]
У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1 млн дол. США за винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в Північній Америці (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без Близького Сходу) вперше обігнала за цим показником Європу.[17]
Нижче наведено список азійських країн з поданим валовим внутрішнім продуктом за 2010 рік за офіційним урядовим курсом обміну (номінальний ВВП) і за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2010 році. Дані Міжнародного валютного фонду[18] (щоб розгорнути натисніть [показати]).
Країна | ВВП (номінал) млн. USD |
ВВП (ПКС) млн. USD |
ВВП (ПКС) на особу USD |
Регіон |
---|---|---|---|---|
Афганістан | 16,631 | 29,616 | 1,000 | Південна Азія |
Азербайджан | 52,166 | 90,074 | 8,634 | Західна Азія |
Вірменія | 8,830 | 17,086 | 6,400 | Західна Азія |
Бахрейн | 21,733 | 29,663 | 37,200 | Західна Азія |
Бангладеш | 105,402 | 257,545 | 1,600 | Південна Азія |
Бутан | 1,397 | 3,785 | 5,600 | Південна Азія |
Бруней | 11,963 | 19,925 | 51,800 | Південно-Східна Азія |
Бірма | 35,646 | 76,240 | 1,197 | Південно-Східна Азія |
Камбоджа | 11,360 | 29,811 | 2,000 | Південно-Східна Азія |
КНР | 6 998,257 | 11 711,708 | 7,518 | Східна Азія |
Кіпр | 22,752 | 23,017 | 28,381 | Західна Азія |
Східний Тимор | 0,616 | 3,062 | 2,600 | Південно-Східна Азія |
Грузія | 11,234 | 22,194 | 4,500 | Західна Азія |
Гонконг | 226,485 | 322,486 | 45,736 | Східна Азія |
Індія | 1 847,966 | 4 679,392 | 3,417 | Південна Азія |
Індонезія | 706,735 | 1 029,884 | 3,900 | Південно-Східна Азія |
Іран | 337,901 | 818,653 | 11,200 | Західна Азія |
Ірак | 84,136 | 115,330 | 3,600 | Західна Азія |
Ізраїль | 201,254 | 218,490 | 29,500 | Західна Азія |
Японія | 5 885,872 | 4 319,432 | 32,817 | Східна Азія |
Йорданія | 27,129 | 34,617 | 5,000 | Західна Азія |
Казахстан | 129,757 | 193,261 | 11,434 | Центральна Азія |
Північна Корея | 28,000 | 40,000 | 1,900 | Східна Азія |
Південна Корея | 1 007,084 | 1 459,246 | 30,200 | Східна Азія |
Кувейт | 117,316 | 138,099 | 38,293 | Західна Азія |
Киргизстан | 4,444 | 11,772 | 2,162 | Центральна Азія |
Лаос | 6,341 | 15,689 | 2,435 | Південно-Східна Азія |
Ліван | 39,149 | 59,906 | 15,331 | Західна Азія |
Макао | 22,100 | 18,470 | 59,451 | Східна Азія |
Малайзія | 218,950 | 412,302 | 14,603 | Південно-Східна Азія |
Мальдіви | 1,433 | 1,755 | 5,483 | Південна Азія |
Монголія | 5,807 | 10,252 | 3,727 | Східна Азія |
Непал | 15,108 | 35,231 | 1,250 | Південна Азія |
Оман | 53,782 | 78,100 | 26,197 | Західна Азія |
Пакистан | 164,792 | 464,711 | 2,789 | Південна Азія |
Філіппіни | 199,591 | 351,370 | 3,725 | Південно-Східна Азія |
Катар | 126,518 | 149,995 | 88,232 | Західна Азія |
Росія | 1 884,079 | 2 222,957 | 15,807 | Північна Азія |
Саудівська Аравія | 434,440 | 619,826 | 23,742 | Західна Азія |
Сінгапур | 217,377 | 291,712 | 57,238 | Південно-Східна Азія |
Шрі-Ланка | 48,241 | 104,124 | 5,103 | Південна Азія |
Сирія | 59,633 | 105,324 | 5,108 | Західна Азія |
Тайвань | 426,984 | 810,487 | 34,743 | Східна Азія |
Таджикистан | 5,578 | 14,529 | 1,907 | Центральна Азія |
Таїланд | 312,605 | 584,768 | 8,643 | Південно-Східна Азія |
Туреччина | 729,051 | 960,511 | 13,392 | Західна Азія |
Туркменістан | 27,960 | 35,883 | 6,597 | Центральна Азія |
ОАЕ | 239,650 | 186,908 | 36,973 | Західна Азія |
Узбекистан | 37,724 | 85,363 | 3,022 | Центральна Азія |
В'єтнам | 101,987 | 275,639 | 2,793 | Південно-Східна Азія |
Ємен | 30,023 | 63,329 | 2,595 | Західна Азія |
Рік | Населення | Зміна |
---|---|---|
1500 | 243 000 000 | — |
1700 | 436 000 000 | +79.4% |
1900 | 947 000 000 | +117.2% |
1950 | 1 402 000 000 | +48.0% |
1999 | 3 634 000 000 | +159.2% |
Джерело: "UN report 2004 data" (PDF). |
Азія є найбільш заселеним континентом світу. Тут на 30 % суходолу планети мешкає 60 % людства. За оцінками Відділу народонаселення ООН у 2011 році населення Азії становило 4,21 млрд і зростало на понад 1 % (46 млн) на рік[19]. Темпи зростання населення коливаються від −0,05 % в Японії до понад 3 % в Катарі, Афганістані, Іраку і Ємені. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припадає на Індію (понад 17 млн) та Китай (6 млн).
Демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість населення концентрується на острові Ява з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²)[20]. Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбрусу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[20]. Високогірні простори та пустелі незаселені або мало заселені, суворі кліматичні умови також завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[20].
Населення переважно жовтої та білої (на заході) рас.
Рівень урбанізації від понад 90 % (Сінгапур, Кувейт, Ізраїль) до 10 % (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан);[джерело?] найбільші міські агломерації: Токіо, Ґуанчжоу, Сеул, Шанхай, Делі, Мумбаї (Бомбей), Маніла.[21]
Східна Азія має найвищі темпи зростання Індексу розвитку людського потенціалу[22] (ІРЛП), досягши майже вдвічі вищого за середній приросту за останні 40 років, відповідно до аналізу звітів про охорону здоров'я, освіту і даних про доходи. КНР, друга у світі за величиною приросту з 1970 року, є єдиною країною зі списку «10 найшвидших», яка досягла це передусім за рахунок зросту доходів, а не досягнень в галузі здоров'я або освіти. Дохід на душу населення в Китаї за останні чотири десятиліття збільшився у вражаючі 21 рази, що видобуло сотні мільйонів людей з бідності. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у регіоні за підвищенням відвідуваності шкіл і тривалості життя.[23]
Непал, інша країна зі списку «10 найшвидших», досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та освіти. У даний час (2010-і) очікувана тривалість життя є на 25 років більшою, ніж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти дітей шкільного віку в Непалі відвідують початкову школу, у порівнянні з лише кожним п'ятим 40 років тому.[23] Японія і Південна Корея займають найвищі місця серед азійських країн (місце 11 і 12 у світі, знаходяться в групі «дуже високого рівня людського розвитку»), далі йдуть Гонконг (21) і Сінгапур (27). Афганістан (155 з 169 країн, що оцінювалися) посів найнижчу сходинку серед азійських країн.[23]
Можна виділити такі великі частини Азії:
Азія є батьківщиною кількох мовних сімей і багатьох мовних ізолятів. Більшість азійських країн більш ніж на одну мову, яка є рідною для населення. Наприклад, відповідно до Ethnologue, в Індонезії говорять більш ніж 600 мовами, в Індії понад 800-ами, на Філіппінах більше сотнею. Багато мов і діалектів використовується в різних провінціях Китаю.
Офіційні мови:
Азія є колискою сучасних великих релігій: християнства, юдаїзму, буддизму, індуїзму та ісламу.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.