Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Текстильні волокна — це тонкі пружні ворсинки обмеженої довжини, що використовують для виготовлення пряжі і текстильних виробів. Їх поділяють на елементарні і технічні. Елементарними називаються одиничні волокна неподільні на мілкіші (бавовна, вовна, шовк, хімічні волокна). Технічні волокна складаються з поздовжньо складених та скріплених елементарних волокон (конопля, льон, джут, кенаф, пенька та ін.). Окремі елементарні волокна в технічному волокні склеєні природною клейовою речовиною — пектином. Довжина волокон вимірюється в мм, поперечний переріз в мкм. Таку нитку називають пряжею. Текстильні волокна повинні володіти такими властивостями: прядильною здатністю, значною міцністю, гігроскопічністю, гнучкістю, опором стиранню, певною щільністю, відносним видовженням. Крім того, вони мають бути розсипчастими (легко ділитися), малоелектризуючими, мати мало дефектів.[1] За походженням усі текстильні волокна поділяють на натуральні та хімічні.
Натуральні волокна — найцінніші, найкоштовніші й найкорисніші для здоров'я людини, бо існують у природі. Вони є рослинного, тваринного та мінерального походження.[2]
Сировиною для натуральних волокон рослинного походження є бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф та ін. рослини. Для виготовлення волокон використовують насіння, плоди, стебла та листя тих чи інших рослин.
Волокна бавовни — це тонкі волоски, які покривають поверхню насіння бавовника — кущоподібної рослини. Бавовна — це один з видів сировини текстильної промисловості. З бавовни отримують тонку, рівномірну і міцну пряжу і роблять з неї найрізноманітніші тканини — від найтонших до товстих оббивних тканин.[3] Виготовляють різні текстильні матеріали та вироби.
Лляне́ волокно́ також льоноволокно́ — текстильне волокно рослинного походження, одержане з стебел льону-довгунця — однолітньої трав'янистої рослини. У сировинному балансі текстильної промисловості льоноволокно посідає друге місце після бавовни. [4] Льоноволокно використовують для виготовлення тканин різного призначення — від витонченого батисту до грубого брезенту, парусини[5]
Луб'яне волокно — текстильні волокна, які отримують із стебел і листя рослин[6]. До них належать ще, крім льону, коноплеволокно, джут, кенаф, рамі, мачула, які досить обмежено використовують у виробництві тканин побутового призначення, але широко використовують для виробництва різноманітних текстильних виробів технічного призначення.
Волокно тваринного походження одержують з волосяного покриву (вовни) овець, кіз, верблюдів та ін. тварин або з коконів (шовку) шовкопрядів. Вовна є сировиною для валяльно-повстяного, а вовняна пряжа — для текст. і трикот. виробн. Шовк-сирець використовують безпосередньо або після скручування гол. чин. для виготовлення тканин.[7]
Волокно вовни — волосяний покрив тварин, який переробляють у пряжу або войлок. Звичайна вовна — це волосяний покрів овець. Вовну, яку отримують від інших тварин (лам, кіз, верблюдів), називають відповідно назві тварин.
Натуральний шовк — це тонкі текстильні нитки, які отримують з коконів шовкопрядів: тутового та дубового. Шовкопряд має чотири стадії розвитку: яйце (відкладене метеликом), гусінь, лялечка й метелик. Нитку натурального шовку, що отримують під час кокономотання, називають шовком-сирцем.[8]
Волокно мінерального походження утворюється в гірських породах та лаві. До них належить, напр., азбестове (див. Азбест) волокно, пряжа якого йде на вироблення вогнестійких, фільтрувальних та ін. технічних тканин.
Хімі́чні воло́кна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів (штучні волокна) або з синтетичних полімерів (синтетичні волокна). Вони виготовляються промисловим методом на комбінатах хімічних волокон за допомогою спеціального обладнання. Вихідною сировиною для виготовлення хімічних волокон є природні або синтезовані високомолекулярні сполуки — полімери.
Штучні волокна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів
Віскозне волокно (viscose) — це регенероване целюлозне волокно, яке отримують в результаті віскозного процесу, що складається з: підготовки целюлози, прядильного розчину, формування волокна та оздоблення.
Ацетатне волокно — це волокно ацетилцелюлозне, в якому 74-92 відсотки гідроксильних груп є ацетильованими. Виробляють його з деревини або бавовняної целюлози, яка проходить обробку оцтовим ангідридом при присутності двох кислот: сірчаної і оцтової.
Триацетатне волокно виготовляють з деревини або бавовняної целюлози. Підготовку сировини виконують так само, як і при виготовленні ацетатного волокна.
Синтетичне волокно — хімічне волокно, яке формують із синтетичних полімерів. У промисловості для одержання синтетичних волокон застосовують: поліаміди, поліефіри, поліакрилонітрил, поліолефіни, полівінілхлорид, полівініловий спирт.
Капрон — сировиною для його виробництва є капролактам, який виробляють з продуктів переробки нафти та вугілля.
Анід — сировиною для виробництва аніду є сіль АГ.
Лавсан (Поліетилентерефталат) — сировиною для виробництва лавсану є диметиловий ефір терефталевої кислоти та етиленгліколь.
Нітрон — сировиною для його виготовлення є акрилонітрил, який синтезують з пропилену та аміаку або ацетилену та синильної кислоти.
Поліуретан (polyurethane) або спа́ндекс (spandex) — Канада та США, ла́йкра (lycra) або неолан (neolan) — Японія, ворін — Італія,[9] також еласта́н — загальна назва всіх видів поліуретанових еластичних ниток, високоеластичних каучукоподібних волокон.
Сировиною для виробництва спандексу є діїзоціанати та гліколіз, з яких синтезують поліуретан — вихідну сировину для виготовлення спандексу.[10]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.