Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Воєнний стан в Україні 2018 року — воєнний стан, введений після агресії прикордонних кораблів РФ у Керченській протоці проти кораблів Військово-морських сил України.
Ввечері 25 листопада 2018 року, після агресії прикордонних кораблів РФ у Керченській протоці проти кораблів ВМСУ, було скликане екстрене засідання РНБО, на якому ухвалено рішення запропонувати Президенту Порошенку ввести воєнний стан на 60 діб[1][2]. Для запровадження воєнного стану в країні спікер Андрій Парубій скликав позачергове засідання ВРУ в понеділок 26 листопада о 16:00 (UTC+2)[3].
Петро Порошенко після відповідного рішення РНБО звернувся до Верховної Ради з проханням зібратися на позачергове засідання та розглянути введення воєнного стану в Україні терміном на 60 днів[4][5][6][2].
26 листопада 2018 року Президент підписав указ про запровадження воєнного стану строком на 60 діб[7][8][9].
О 17:30 Президент заявив, що проситиме Верховну Раду запровадити воєнний стан з 9 год 00 хв 28 листопада 2018 року на всій території України терміном на 30 днів[10]. Він пояснив, що таким чином воєнний стан не накладатиметься на початок виборчої кампанії[11][12].
26 листопада 2018 року Верховна Рада ухвалила Рішення щодо запровадження в 10 областях України воєнного стану[13][14]. О 21:33 депутати затвердили Указ Президента 276 голосами[15]. Області, у яких запроваджено воєнний стан, — це прикордонні області з РФ, невизнаним Придністров'ям, а також ті, що мають вихід до Чорного та Азовського морів, — Вінницька, Донецька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, Запорізька області, внутрішні води керченської акваторії Азовського моря[16].
Наступним же голосуванням Постановою Верховної Ради було призначено вибори Президента України на 31 березня 2019 року, за що проголосували 298 депутатів.
27 листопада РНБО офіційно проінформувала, що воєнний стан введено у 10 областях України з 14:00 26 листопада 2018 року по 14:00 26 грудня 2018 року[17].
26 грудня 2018 року відбулася нарада РНБО за участі Петра Порошенка. Воєнний стан в Україні був офіційно скасований[18]. Країна за час його проведення більше підготувалася до можливої військової агресії.
21 травня 2019 року за заявою Андрія Портнова Державне Бюро Розслідувань зареєструвало кримінальне провадження № 62019000000000683 з приводу інциденту в Керченській протоці. На думку заявника, своїми діями п'ятий Президент України спричинив ескалацію конфлікту з Росією та введення воєнного стану на території України «з метою можливої узурпації влади», також заявник вбачав і перевищення військовими службовими особами влади[58][59]. Це була перша заява та перше кримінальне провадження відкрите проти вже колишнього Президента[60].
Під приводом слідчих дій по цій справі в листопаді 2019 року Печерський суд надав доступ слідчим ДБР до документів «особливої важливості» Генерального штабу Збройних сил України, зокрема, до Стратегічного плану застосування Збройних Сил України[61]. Крім того, слідчі отримали доступ до інших документів з обмеженим доступом Військово-Морських Сил ЗСУ, Апарату РНБО, тощо[62].
У серпні 2019 року Андрій Портнов подав позов проти Петра Порошенка та телеканалу «Прямий» з вимогою визнати недостовірною та спростувати заяву про те, що матеріали кримінального провадження відносно справи моряків Державне бюро розслідувань передало Портнову, який, за словами Порошенка, начебто передав їх особисто представнику Росії в ООН Володимиру Небензі[63].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.