Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Вибори Президента України 2019

президентські вибори в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Вибори Президента України 2019
Remove ads

Вибори Президента України 2019 — чергові, сьомі за рахунком вибори Президента України, перший тур яких відбувся 31 березня 2019 року, другий 21 квітня 2019 року.

Коротка інформація
Thumb
Результати першого туру за округами:
   Вибори не відбувалися у зв'язку з війною на Донбасі та окупацією Криму

Орієнтовна кількість виборців, які мали право голосу на цих виборах, становить 30,2 млн осіб. Чисельність виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях, на яких голосування було організовано та проведено 30 105 004 особи, кількість виборчих дільниць 29 989[1].

За результатами першого туру до другого туру вийшли Володимир Зеленський і Петро Порошенко.

7 квітня 2019 року ЦВК офіційно оголосила результати першого туру президентських виборів: Зеленський — 30,24 % голосів, Порошенко — 15,95 %[2].

21 квітня 2019 року відбувся другий тур виборів Президента України. За результатами підрахунку 100 % протоколів, переможцем став Володимир Зеленський із 73,22 % голосів, у той час як чинний Президент України Петро Порошенко отримав 24,45 %[3].

Вибори Президента України обійшлися держбюджету у 2,4 млрд гривень[4][5][6][7].

Remove ads

Порядок проведення виборів 2019

Постанова про проведення виборів президента (реєстраційний номер 9342) опублікована у спецвипуску «Голос України» 28 листопада 2018 року.[8] Виборча кампанія почалася 31 грудня 2018 року. З цього дня почалась реєстрація кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація, яка завершилася опівночі останньої п'ятниці перед голосуванням. 3 лютого 2019 року прийом документів завершено. 9 лютого 2019 року було оголошено список претендентів на пост глави держави (44 кандидати). ЦВК відмовлено в реєстрації більш ніж 40 кандидатам. До 7 березня включно 5 кандидатів скористалися правом зняти свої кандидатури. Таким чином, 8 березня ЦВК затвердила текст бюлетеня з 39 кандидатами.

Перший тур голосування відбувся 31 березня, виборчі дільниці працювали з 8:00 до 20:00. Одразу після закриття дільниць екзит-поли оголосили результати своїх опитувань. Остаточні офіційні результати оголошено 10 квітня.

Другий тур відбувся 21 квітня, публікація результатів до 4 травня. Протоколи ЦВК публікуються в газетах «Голос України» й «Урядовий кур'єр».

До 3 червня 2019 року новообраний президент вступає у повноваження зі складенням присяги на урочистому засіданні Верховної Ради України.[9][10][11][12][13][14]

Remove ads

Законодавчі параметри

Узагальнити
Перспектива

Порядок виборів Президента України визначається відповідними статтями чинної Конституції України[15], а також Законом України «Про вибори Президента України».[16]

Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Стаття 104. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Вартість реєстрації

Для подання своєї кандидатури у ЦВК потрібно було внести грошову заставу в розмірі 2,5 млн гривень. Грошова застава повертається кандидату на посаду президента у двох випадках: або в разі перемоги на виборах, або в разі виходу до другого туру. Всім іншим учасникам виборів гроші не повертаються, вони йдуть до Державного бюджету.[17] Не менш важливим є наявність у кандидата відкритого накопичувального рахунку в гривнях для фінансування передвиборної агітації. Кандидат у президенти повинен надати декларацію про доходи за минулий рік для перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції.[12]

Remove ads

Територіальні виборчі округи

На засіданні Центральної виборчої комісії 12 лютого 2019 року після визначення комісії з округами на окупованих та непідконтрольних територіях було остаточно затверджено перелік територіальних виборчих округів, які в основному збігаються із ТВО на Парламентських виборах 2012 року.

ЦВК постановила, що голосування не буде проводитись на території АР Крим та міста Севастополя (окуповані та анексовані Російською Федерацією), а також на територіях, визнаних тимчасово окупованими в Донецькій та Луганській областях.[18]

Таким чином, загальна кількість територіальних виборчих округів становить 200, разом із Закордонним виборчим округом, вони охоплюють приблизно 29746 виборчих дільниць.[19]

Кандидати

Узагальнити
Перспектива
Більше інформації Фото, ПІБ ...

Зняті кандидатури

Згідно із законом, кандидат в президенти може зняти з реєстрації свою кандидатуру за власним бажанням або через втрату працездатності. У зв'язку з цим не пізніше ніж за 23 дні (до 7 березня включно) до дня виборів він може звернутися в ЦВК з відповідною заявою.[23] Цим правом скористалися 5 кандидатів:

Більше інформації Фото, ПІБ ...

Відмовлено у реєстрації

ЦВК відмовила в реєстрації 48 кандидатам, які порушили порядок висунення або їхні документи не відповідали нормам законодавства.

Remove ads

Політична підтримка кандидатів

Узагальнити
Перспектива

Нижче представлені особи, що розглядалися як потенційні кандидати на виборах Президента України, а також лідери політичних сил та очільники міських рад та областей, видатні українські громадські діячі, які підтримали кандидатів на посаду Президента України на виборах 2019 року:

Підтримка одним кандидатом іншого

Підтримка кандидатів громадськими організаціями і політичними партіями

Remove ads

Соціологічні опитування

Thumb
Графік побудований на основі даних авторитетних соціологічних компаній (КМІС, Центр Разумкова, Рейтинг, Соціальний Моніторинг, GFK Ukraine)

Явка виборців

Узагальнити
Перспектива

Перший тур

Thumb
Явка виборців по областях (І тур)
Thumb
Явка виборців по округах (І тур)

Станом на 11 годину явка виборців по Україні становила 16,65 %, найвища — у Запорізькій (20,74 %) та Луганській (20,60 %) областях, найнижча — у Закарпатській (8,26 %) та Чернівецькій (10,43 %) областях.

Станом на 15 годину явка становила 45,11 %, найвища — у Запорізькій (49,08 %) та Полтавській (48,82 %) областях, найнижча — у Закарпатській (29,28 %) та Чернівецькій (36,41 %) областях.

Станом на 20 годину явка становила 62,80 %, найвища — у Львівській (68,91 %) та Волинській областях (68,40 %) областях, найнижча — у Закарпатській (47,00 %) та Чернівецькій (56,10 %) областях

Більше інформації Регіон, на 11:00 ...

Другий тур

Thumb
Явка виборців по областях (ІІ тур)
Thumb
Явка виборців по округах (ІІ тур)
Більше інформації Регіон, на 11:00 ...
Remove ads

Екзит-поли

Перший тур

Більше інформації Назва/Замовник, Хто проводить ...

Другий тур

Більше інформації Назва/Замовник, Хто проводить ...
Remove ads

Результати голосування

Узагальнити
Перспектива

Перший тур






Thumb

Відсотки голосів за кандидатів:

   Володимир Зеленський (30.24%)
   Петро Порошенко (15.95%)
   Юлія Тимошенко (13.40%)
   Юрій Бойко (11.67%)
   Анатолій Гриценко (6.91%)
   Ігор Смешко (6.04%)
   Олег Ляшко (5.48%)
   Олександр Вілкул (4.15%)
   Руслан Кошулинський (1.62%)
   Інше (4.54%)

У першому турі за даними ЦВК проголосувало 18 893 864 виборців. Кількість бюлетенів, визнаних недійсними, становить 1,18 %. Найбільшу кількість голосів здобув Володимир Зеленський — 30,24 % голосів виборців, на другому місці чинний Президент Петро Порошенко — 15,95 %, відповідно саме вони виходять у другий тур виборів 21 квітня. Відповідно до закону дебати між кандидатами повинні пройти 19 квітня.[58][59]

Thumb
Лідери по областях І тур
Більше інформації Кандидат, % голосів ...

Підтримка лідерів за областями у першому турі

Підтримка лідерів (отримали більше ніж 10 % голосів виборців) за областями в цілому розподілилась нерівномірно. В. Зеленський найбільший відсоток отримав у південно-східних областях (за винятком Донбасу) та у Закарпатті, найменше за даного кандидата проголосували виборці у Галичині (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області). П. Порошенко отримав найбільше голосів у галицьких областях, м. Києві, а також у Рівненській і Вінницькій областях. Відповідно, у південно-східних областях відсоток підтримки Порошенка найнижчий (за винятком частини Донбасу та Херсонської області). Ю. Тимошенко суттєву перевагу отримала лише у Івано-Франківській області, а найменший відсоток підтримки у неї на Донеччині, де безперечним лідером став Ю. Бойко.

Thumb
Thumb
В. Зеленський (30.24 %) П. Порошенко (15.95 %)
Thumb
Thumb
Ю. Тимошенко (13.40 %) Ю. Бойко (11.67 %)

Другий тур

Thumb
Співвідношення результатів за кількістю голосів

Результати повторного голосування ЦВК оголосила 30 квітня 2019 року.

Більше інформації Кандидат, % голосів ...
Більше інформації Регіон, Зеленський ...
Remove ads

Статистичні дані

Голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що заяви про реєстрацію кандидатами у президенти України на виборах 2019 подало в два рази більше осіб, ніж на виборах 2014 року. Президентські вибори 2019 року стали рекордними за кількістю кандидатів у президенти, до цього рекордним був 2004 рік, коли за президентське крісло змагались 26 осіб.[63][64]

  • Кількість зареєстрованих кандидатів: 39, з яких 35 чоловіків і 4 жінки;
  • Партійність: висуванці від партії — 19 кандидатів, 20 — самовисуванці, 18 не входять до складу будь-якої політичної сили;
  • Місце роботи: 14 кандидатів є народними депутатами, лише 2 кандидати (Литвиненко і Новак) є безробітними, а місце роботи Романа Насірова не вказано.[65]

ЦВК зареєструвала рекордно велику кількість засобів масової інформації, які подали документи на акредитацію для висвітлення виборчого процесу (у загальній кількості — 19 ЗМІ, з них 12 зарубіжних, сім вітчизняних).[66]

Remove ads

Спостерігачі

Узагальнити
Перспектива

Міжнародні

Офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій, зареєстровані станом на 21 квітня:[67]

Держава Кількість
спостерігачів
США65
Польща45
Франція17
Словаччина16
Німеччина13
Литва8
Японія7
Йорданія6
Чехія5
Швеція5
Іспанія4
Аргентина3
В'єтнам3
Канада3
Норвегія3
Туреччина3
Австрія2
Бельгія2
Португалія2
Азербайджан1
Молдова1
Швейцарія1
Загальна кількість215
 
Назва міжнародної організації Кількість
спостерігачів
Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі997
Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO)384
Світовий Конґрес Українців249
Міжнародна неурядова організація «CANADEM»203
Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі124
Національний Демократичний Інститут Міжнародних Відносин101
Український конґресовий комітет Америки88
Громадська спілка «Міжнародне Співтовариство з Прав Людини»65
Міжнародний республіканський інститут (МРІ)55
Комітет «За відкриту демократію»49
Парламентська асамблея Ради Європи42
Міжнародна організація «Silba — Ініціатива за діалог і демократію»32
Благодійний фонд «Міжнародна комісія з прав людини»29
Парламентська асамблея НАТО23
Європейський парламент16
Міжнародний експертний центр виборчих систем (ICES)13
Європейська платформа за демократичні вибори6
Організація за Демократію та Економічний Розвиток — ГУАМ6
Європейський Союз3
Загальна кількість2485
Remove ads

Спроби втручання у виборчий процес

Узагальнити
Перспектива

В ефірі телепрограми «Свобода слова» керівник ДКІБ СБУ Олександр Климчук зазначив, що РФ буде намагатися втрутитися у виборчий процес. За його словами, основні зусилля будуть спрямовані на кібернетичні атаки на об'єкти критичної інфраструктури (електронні системи ЦВК, об'єкти транспорту, енергетики тощо) та інформаційні впливи на громадян (вплив через інтернет-ресурси, соцмережі). Він зазначив, що набутий з 2014 року досвід та оновлення технічної бази дає можливість СБУ ефективно протидіяти кібератакам.[68]

За 2018 рік було заблоковано близько 300 кібератак. Деякі з них за своїми наслідками могли бути не менші, ніж вірус Petya A — зокрема й атака на енергетику, вірус Grey Energy, який був послідовником Black Energy, цього року ми заблокували,

— зазначив Климчук.[69]

На час виборів була створена робоча група з представників ЦВК, СБУ та ДССЗЗІ, яка зробила технічний аналіз і аудит систем ЦВК та забезпечувала безпеку цих систем[70]

Голова передвиборчого штабу кандидата у президенти Анатолія Гриценка Віктор Чумак заявив про прослуховування їх офісу та пред'явив засоби прослуховування у Верховній Раді України[71]. На початку березня 2019 року схожі повідомлення з'явились щодо кандидата Володимира Зеленського — біля офісу студії «Квартал 95» МВС України було знайдено прослуховувальне обладнання, що належить СБУ, проте СБУ одразу ж заявили про підрив операції проти невідомої людини[72].

Представник Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ Томас Раймер заявив, що росіян виключать зі списку спостерігачів на виборах в Україні.[73]

У січні ‒ березні 2019 року СБУ викрила та припинила протиправну діяльність розгалуженої та глибоко законспірованої агентурної мережі інтернет-агітаторів, які діяли через соціальні мережі «Facebook», «ВКонтакте» та «Twitter», поширюючи в мережі Інтернет матеріали, спрямовані на штучне загострення суспільно-політичної ситуації напередодні та під час проведення президентських виборів. До цієї групи входили жителі Київської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської та Чернігівської областей. Зафіксували 17 фактів втручання російських спецслужб у виборчі процеси в країні через проплачене поширення фейкової інформації.[74]

У лютому фахівці Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки ДКІБ СБУ у взаємодії зі співробітниками Центральної виборчої комісії попередили масштабну кібератаку на комп'ютерне обладнання, що забезпечує роботу офіційного Інтернет-сайту ЦВК. За висновками експертів кібератака була спрямована на блокування доступу користувачів до інформації про підготовку до чергових виборів Президента України.[75]

Під час виступу на відкритті регіонального центру забезпечення кібербезпеки в Одесі у травні 2019, заступник голови СБУ Олег Фролов відзначив, що СБУ вдалося попередити велику кількість хакерських атак на електронні системи ЦВК. Окремо він виділив інцидент від 28 травня, коли на адресу ЦВК нібито від одного із відомств Малайзії стали надходити листи з шкідливим кодом. Вдалося встановити, що організаторами цієї атаки були російськомовні хакери, тому, на його думку, можна стверджувати, що попереджено чергову провокацію саме з боку російських спецслужб.[76]

Скандали

На виборах 2019 активно задіяні технології прямого і непрямого підкупу виборців. Схема докупівлі кількох відсотків голосів може спрацювати непомітно — через мережі депутатів-мажоритарників і представників органів самоврядування. Так, напередодні виборів правоохоронці відкрили кримінальні справи щодо підкупу голосів виборців, які стосуються чотирьох кандидатів у президенти. Як повідомив глава МВС Арсен Аваков, поліція отримала повідомлення про підкуп на користь кандидатів Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Сергія Тарути та Анатолія Гриценка. Також в Одеській області ліквідовано мережу підкупу виборців на користь кандидата на пост президента Юлії Тимошенко. Відбулася спроба підкупу кандидата Юрія Тимошенка. Кандидату пропонували 5 млн гривень (у доларовому еквіваленті) за зняття кандидатури, замовником є народний депутат Валерій Дубіль. Також за заявою директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, проти кандидата Тимошенко було одразу кілька технічних кандидатів-спойлерів, навіть однофамілець.[77][78][79][80][81][82]

Другий тур

Узагальнити
Перспектива

Дебати

Thumb
Петро Порошенко на НСК «Олімпійський» 14.04.2019

Після першоквітневої пропозиції провести дебати кандидатам від Національної суспільної телерадіокомпанії України і Петро Порошенко, і Володимир Зеленський погодилися, але пізніше політконсультант штабу шоумена Дмитро Разумков уточнив цю позицію[83]:

Питання у тому, чи це потрібно, а окрім того, дуже не хочеться іти на поводу у когось. Коли тебе намагаються затягнути у цей процес, бо думають, що розумніші.

Увечері 3 квітня Володимир Зеленський записав відеозвернення, де він заявив, що згоден на дебати за певних умов:

Чекаю на вас тут, на НСК «Олімпійський». Дебати відбудуться перед народом України. Усі канали мають право транслювати дебати наживо, усі журналісти мають право бути присутніми. Кандидати повинні обов’язково пройти експертизу і довести народу, що серед них немає ні алкоголіків, ні наркоманів. Країні потрібен здоровий президент. Даю вам 24 години. Думай-те.[84]

Вранці 4 квітня Петро Порошенко відповів на це звернення:

Правила дебатів прописані в законі про вибори Президента, почитайте, будь ласка. Вони можуть відбуватися на базі Суспільного телебачення з трансляцією по всіх телеканалах для десятків мільйонів людей. Але стадіон, так стадіон.[85]

5 квітня обидва кандидати здали аналізи.

Перша розмова із Порошенком

11 квітня 2019 року Петро Порошенко прийшов на зйомки передачі на каналі 1+1. Він запропонував ведучим зв'язатися із Володимиром Зеленським, щоб розпочати дебати. Ведучі дозвонилися до Володимира і намагалися залучити його до дебатів. Але Зеленський повідомив, що перебуває у Франції і готовий прийти на дебати лише 19 квітня на стадіоні і кинув слухавку.[86]

Дебати 19 квітня на стадіоні

19 квітня 2019 року пройшли дебати Порошенка й Зеленського на стадіоні «Олімпійський». Перша частина тривала 34 хвилин (з 36 запланованих). Після цього кожному було надано по 1 хвилині для заключного слова.

Дебати онлайн на Ютубі дивилося більше 350 тис. глядачів (на каналі «112»), і по 100 тис. на «Прямому» та каналі «ZIK»[87].

Дебати 19 квітня в студії Суспільного телебачення

Порошенко виступав у студії один, оскільки Зеленський не приїхав, попередивши про це.[88]

Скандали

Здача аналізів

Зеленський запропонував, а Петро Порошенко підтримав здачу аналізів на наявність алкоголю та наркотиків в організмі. 4 квітня у штабі Порошенка повідомили, що він планує здати аналізи 5 квітня у медпункті стадіону НСК «Олімпійський», до чого він закликав і свого опонента Зеленського. Однак, у штабі Володимира повідомили, що вони не довіряють медпункту, оскільки, він перебуває під контролем людей у владі та під їхнім тиском. Тому він планує здати аналізи в клініці «Eurolab».[89][90] Вранці 5 квітня Володимир Зеленський здав аналізи у приватній клініці, а Петро Порошенко — у медичній частині стадіону «Олімпійський».[91][92] Стало також відомо, що одним з власників приватної клініки «Eurolab», де здав аналізи Зеленський, є Андрій Пальчевський — російсько-український[93] підприємець та телеведучий, який відкрито підтримує його на президентських виборах. Також він був заступником міністра молоді та спорту Рафіля Сафіулліна за часів президента Віктора Януковича.[94]

При публікації аналізів Зеленського було помічено, що на бланку із його аналізами стоїть дата 2 квітня 2019, а мала б бути 5 квітня. Пізніше було опубліковано аналізи із датою 5 квітня.[95] Володимир Кличко запропонував здати аналізи в міжнародну лабораторію Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA). Але згодом з'ясувалося, що це не WADA, а VADA (Добровільна антидопінгова асоціація), яка не має жодного відношення до WADA, тому Володимир Зеленський знехтував його пропозицією.[96] Натомість Петро Порошенко 10 квітня повторно здав аналізи ще й комісарам VADA[97].

Здача аналізів викликала активність в соцмережах. Кілька днів користувачі обговорювали цю подію і намалювали велику кількість фотожаб.[98]

Фото із Путіним

Для агітації проти Зеленського було фото Порошенка із Путіним. Однак, така реклама не сподобалася багатьом українцям і від неї вирішили відмовитися.[99]

Ролик з погрозою вбивства

10 квітня 2019 року на телеграм-каналі ассоційованому з Петром Порошенком з'явився ролик, в якому Зеленського збиває Камаз і показується доріжка з білою речовиною, натякаючи на наркотик[https://www.pravda.com.ua/news/2019/04/11/7211893/]. 11 квітня Нацполіція відкрила кримінальне впровадження за статтею 346 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча). Досить швидко ролик видалили.[100] Адміністрація Порошенка так і не пояснила, як ролик виявився на їхньому Telegram-каналі.[101]

Див. також

Примітки

Примітки: постанови ЦВК

  1. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 лютого 2019 року № 414 «Про внесення змін до деяких постанов Центральної виборчої комісії»
  2. Постанова Центральної виборчої комісії від 1 березня 2019 року № 427 «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 21 січня 2019 року № 86»
  3. Постанова Центральної виборчої комісії від 12 лютого 2019 року № 301 «Про внесення змін до деяких постанов Центральної виборчої комісії»

Загальні примітки

  1. Формально у поданні кандидата до ЦВК партія «Опозиційна платформа — За життя» не згадується, але саме на зустрічі Ради цієї політсили було висунуто кандидата.[21]
  2. Формально у поданні кандидата до ЦВК партія «БПП „Солідарність“» не згадується, але саме на форумі цієї політсили було висунуто кандидата.[22]

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads