Деревляни
східнослов'янське плем'я, живше по річці Прип'ять / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Деревляни?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Увага: Не вказане значення "common_name"
Деревляни[1][2] (древляни[1][2]) | ||||
| ||||
Східнослов'янські племена 8-9 ст. | ||||
Столиця | Іскоростень | |||
Мови | Давньоруська (давньоукраїнська) | |||
Релігії | Язичництво | |||
Форма правління | плем'я | |||
князь | ||||
- ? —945 | Мал | |||
Історичний період | Середньовіччя | |||
- Засновано | VI ст. | |||
- Ліквідовано | 884, 912—946 | |||
|
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Древляни.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Деревля́ни[1][2] або древля́ни[1][2] (дав.-рус. Дєрєвлѧнє[3], чеськ. Drevljané або древні, деревські люди, деревці себто жителі Дерев і тої частини Русі і Рідної України майбутнього (сучасного) українства, до якої Дерева відносилися, їх нащадками і спадкоємцями в якійсь мірі очевидно є сучасні поліщуки себто жителі Полісся, як мабуть в певній мірі і жителі Великого Києва (Київщини) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі[4]. На півночі землі Древлян доходили до р. Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу,Тетерева і Мики, на сході — до р. Дніпра, на заході — до межиріччя Случі й Горині[4]. За повідомленнями Костянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з печенігами. Повністю увійшли у формування українського народу[4].
Найбільші міста: Іскоростень (Коростень)[5], Вручій (Овруч)[5], Мическ, Микгород (Радомишль), Малин. До входження в державу Русь землі Древлян становили самостійне князівство з центром в Іскоростені, що став київським уділом з центром у м. Вручне[4].
Древляни займалися землеробством, скотарством і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).Сама назва слова свідчить, що їхні ремесла були тісно пов'язані з обробкою та виробів із деревини.