Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Реактивний піхотний вогнемет РПВ «Джміль» (рос. РПО-А «Шмель») — динамореактивний вогнемет одноразового застосування радянського/російського виробництва. Призначений для ураження відкритих вогневих точок, легкоброньованої та автомобільної техніки, знищення солдат противника на відкритому просторі та у замкнених приміщеннях. За фугасною дією 93-мм калібр РПВ-А на основні види цілей не поступається 122-152-мм артилерійським снарядам. Вогнемет конструктивно складається зі склопластикової пускової труби-контейнера, капсули з термобаричним/запальним/димовим боєприпасом та порохового/твердопаливного реактивного двигуна. Стоїть переважно на озброєнні армій країн колишнього СРСР (Росія, Україна).
РПВ-А «Джміль» | |
---|---|
Реактивний піхотний вогнемет РПВ-А (Джміль) з термобаричним боєприпасом. Цифри: 1 — пусковий одноразовий склопластиковий контейнер; 2 — реактивна капсула з горючою сумішшю термобаричного вибуху; 3 — реактивний твердопаливний двигун | |
Тип | реактивний вогнемет |
Походження | Радянський Союз |
Історія використання | |
На озброєнні | 1988 — по т.ч. |
Оператори | див. Оператори |
Війни | Війна в Афганістані 1979—1989 Перша чеченська війна Друга чеченська війна |
Історія виробництва | |
Розробник | Аркадій Шипунов |
Розроблено | 1984 |
Виробник | КБП, Тула |
Виготовлення | 1988 — 2010 |
Виготовлена кількість | понад 100.000 |
Варіанти | РПВ-А (термобарична б/ч) РПВ-З (запальна б/ч) РПВ-Д (димова б/ч) |
Характеристики | |
Вага | 11 кг |
Довжина | 920 мм |
Калібр | 93 мм |
Дульна швидкість | 125±5 м/с |
Дальність вогню | |
Ефективна | 600 м |
Максимальна | 1000 м |
Джміль (вогнемет) у Вікісховищі |
Поштовхом для винайдення динамореактивних вогнеметів став той факт, що ранцеві вогнемети, що працюють на стисненому повітрі, мали надто малу дальність дії (50-70 м), до того ж значна частина пального згоряла у польоті до цілі. Намагаючись підвищити ефективність дії вогнеметів радянські конструктори тульського КБП у 1972 році запропонували цілком нову схему — динамореактивну. Пальне було герметизоване у капсулі, яка доставлялася до цілі за допомогою порохового двигуна, який повністю відпрацьовував у каналі ствола (безвідкатна схема). У 1975 році на озброєння був прийнятий перший радянський динамореактивний вогнемет РПВ «Рись» багаторазового використання[1].
Зважаючи на досвід бойового використання РПВ в локальних конфліктах, виявлені недоліки в конструкції і експлуатації вогнемета «Рись», конструктори КБП під керівництвом генерального конструктора Шипунова вже у 1976 році приступили до робіт по конструюванню одноразового динамореактивного піхотного вогнемета. У 1984 році перші зразки нових вогнеметів розпочали полігонні випробування. Ця зброя отримала назву «реактивний піхотний вогнемет» (за аналогією з вже прийнятим на озброєння у 1975 році РПВ «Рись»), але фактично була реактивним штурмовим гранатометом[2]. Після військових випробувань (у тому числі в Афганістані) у 1988 році вогнемету було присвоєно найменування «реактивний піхотний вогнемет РПВ» (у військах також називався «Джміль», за аналогією з одноразовим РПГ-18 «Муха»). Термобарична модифікація РПВ спочатку надходила на озброєння тільки вогнеметних підрозділів (окремих батальйонів) хімічних військ, пізніше у повітряно-десантні війська і частини спецназу. Сьогодні РПВ «Джміль» стоїть на озброєнні загальновійськових частин.
Вогнемет складається з таких частин:
Вогнемет РПВ «Джміль» — зброя одноразового застосування і переспорядженню не підлягає, після пострілу контейнер викидається.
Маркування на корпус пускового контейнера наноситься між бандажем і корпусом механізму: МО.1.02.00
ТТХ | «Рись» | «Джміль» | «Джміль-М» |
---|---|---|---|
Калібр, мм | 110,5 | 93 | 90 |
Прицільная дальність, м | 190 | 600[3] | 800 |
Ефективна дальність пострілу, м | 150 | 200 | 300 |
Максимальна дальність польоту капсули, м | 400 | 1000 | 1700 |
Маса вогнемету, кг | 12,6 | 11 | 8,8 |
Маса суміші в капсулі, кг | 4 | 2,1 | 3,2 |
Довжина вогнемету, мм | 1440 | 920 | 940 |
Час переводу з походного положення у бойове, с | 60 | 30 | 30 |
Площа ураження термобаричного боєприпасу ПРВ-А: на відкритій місцевості — від 50 м2, у приміщеннях — до 80 м2. Закриті цілі уражаються через різкий перепад тиску навіть без руйнування бронеперегородок, якщо вони не герметизовані (амбразури ДОТів, БТРи з відкритими люками, тощо).
Одним із суттєвих недоліків РПВ-А «Джміль» є його значна маса (11 кг), яка не дозволяє збільшити боєкомплект стрільця-вогнеметника. Штатний в'юк із двома РПВ-А (22 кг) надто важкий для транспортування, особливо в гірській місцевості. Крім того, стрілець несе на собі штатний АК-74 з боєкомплектом. Саме через це у 2003 році на заміну РПВ «Джміль» був прийнятий на озброєння малогабаритний реактивний вогнемет МРВ у трьох модифікаціях.
Ще один недолік РПВ «Джміль» полягає у наявності штатного діоптричного прицілу, що практично не дає змоги в бойових умовах вести прицільний вогонь на відстань більше 200 м. Комплектація спеціальним оптичним прицілом ОПО підвищує прицільну дальність до 400 м, проте збільшує і без того значну масу вогнемету. Штатний діоптричний приціл не дає змоги здійснити прицільний постріл вночі, у сутінках, чи тумані.
Позаяк швидкість польоту боєприпасу становить усього 125 м/с на точність пострілу суттєво впливають погодні умови — швидкість бокового вітру, дощ, туман. Тому в реальних бойових умовах прицільно попасти із РПВ із штатним діоптричним прицілом у ціль типу «амбразура-ДОТ» на відстані понад 200 м дуже важко.
Категорично заборонено:
Вогнемет виробляється у трьох основних модифікаціях:
Боєприпас РПВ-А під час вибуху створює надлишковий тиск 0,4-0,8 кг/см² на відстані 5 м від епіцентру вибуху на відкритій місцевості і 4-7 кг/см² — у приміщенні об'ємом до 90 м³. Імпульс тиску на фронті ударної хвилі від вибуху термобаричного боєприпасу значно вище ніж традиційних вибухових речовин (тринітротолуол, гексоген), що у закритих приміщеннях часто призводить до руйнування перекриттів і стін[5]. В зоні розпилення термобаричної суміші відбувається повне вигорання кисню і температура сягає 800 °C. Ударна хвиля затікає в окопи, укриття, амбразури ДОТів (гск і т.п.) тощо.
Вогнемети знаходяться на озброєнні армій таких країн:[джерело?]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.