Loading AI tools
колишній район у Тернопільській области України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Козівськи́й райо́н — колишній адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 38 тис. осіб (2017), із них 99,9 % — українці.
Козівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Тернопільська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Тернопільська область | ||||
Код КОАТУУ: | 6123000000 | ||||
Утворений: | 1939 | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 | ||||
Населення: | 36 877 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 694 км² | ||||
Густота: | 53.136887608069 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3547 | ||||
Поштові індекси: | 47600—47684 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Козова | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 31 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 53 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Репела Петро Йосипович | ||||
Голова РДА: | Михайлів Микола Петрович[1] | ||||
Вебсторінка: | Козівська РДА Козівська районна рада | ||||
Адреса: | 47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Козівський район у Вікісховищі |
Ліквідований 19 липня 2020 року[2].
Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність із півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.
Клімат помірно-теплий, вологий.
Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300—400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, ярами і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.
Протікають річки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (притока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.
Рельєф району сприятливий для механізованого обробітку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні площі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).
Населені пункти розташовані переважно в долинах річок.
Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).
Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.
У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.
Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).
У період Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруйнували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.
У XIV—XVIII ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії, 1918—1919 належала до ЗУНР, 1919—1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.
Тут діяли:
Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-ті — групи УПА.
До 1939 у краї функціонували читальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз». Козова та її околиці належали до Бережанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.
Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».
Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівна промисловість, сільське господарство.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козівського району створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 80,69 % (проголосували 23 439 із 29 048 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,41 % (14 394 виборців); Юлія Тимошенко — 16,67 % (3 907 виборців), Олег Ляшко — 9,13 % (2 139 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,58 %.[3]
Довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Районом проходить автошлях E50. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».
Найбільші підприємства Козівського району:
На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 19 199 | 4001 | 2720 | 5819 | 3943 | 2610 | 106 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 22 637 | 3950 | 2585 | 5465 | 4942 | 5279 | 416 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У районі діють:
У районі функціонують:
Званням «народний» удостоєно:
Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.
Діючі церкви:
Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.
Назва села | Патрон церкви | рік побудови |
---|---|---|
Велика Плавуча | церква святого Миколая | 1750 |
Вимислівка | святого Володимира | 1990 |
Козівка | Різдва Христового | 1776 |
Конюхи | Зіслання святого Духа | 1607 |
Мала Плавуча | святих Петра і Павла | 1878 |
Хоростець | св. Михайла | 1918 |
Ценів | св. Михаїла | 1761 реставрована 1873 і 1972 |
Щепанів | Пресвятої Богородиці | 1638 |
Кальне | церква святого Миколая | 1720, добудована (подовжена 1989) |
Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Слобода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.
У районі діють 3 футбольні клуби — <Таурів> «Старт» «Стрипа» «Слобідка», що виступають у першості області, 12 футбольних команд.
У с. Денисів є два державні музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».
Про район видані книги:
У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.