Корчин (Стрийський район)

село Корчин
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Сколівська міська громада
Основні дані
Засноване	1446
Населення	1281
Площа	1,96 км²
Густота населення	653,57 осіб/км²
Поштовий індекс	82616
Телефонний код	+380 3251
Географічні дані
Географічні координати	49°05′46″ пн. ш. 23°32′11″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	399 м
Водойми	р. Стрий, Велика Річка, Мала Річка
Місцева влада
Адреса ради	82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе
Карта
	Корчин
	Корчин
Мапа
	Корчин у Вікісховищі

Ко́рчин — село у Стрийському районі Львівської області (Україна). Населення села становить 1281 особу. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корчин.

Коротка інформація село Корчин, Основні дані ...

Закрити

Село розташоване при дорозі «Верхнє Синьовидне—Східниця», на березі річки Стрий та потоку Велика Річка.

Перша документальна згадка про село датується 1446 роком. Поселення є колискою Драго-Сасівського роду гербу Сас — Корчинських. Історично Корчин поділений на дві частини:

східна — раніше називалася Корчин Рустикальний, де стоїть церква святих Кузьми і Дем'яна (1824 р.);
західна — мала назву Корчин Шляхецький, яка розташована біля потоку.

У 1940-50-і рр. село і прилеглі ліси були осередком боротьби вояків УПА.^[1]^[2]

Із селянської родини в Корчині вийшли українські письменники і громадсько-культурні діячі брати священик Богдар Кирчів (1856—1900) — автор і досі популярної пісні «Крилець, крилець, соколе, дай» та ряду віршів, що також у свій час були покладені на музику композиторами Віктором Матюком і Остапом Нижанківським; та учитель Павло Кирчів (1862—1916), перу якого належить ряд віршів, оповідань і нарисів з життя селян, інтелігенції, на шкільні теми і літературно-критичних та публіцистичних статей.

До кінця 1990-х років в селі знаходився Корчинський світлотехнічний завод ВАТ «Іскра», який виготовляв електроосвітлювальну апаратуру і електрогірлянди та був одним із найбільших підприємств Сколівського району.

Поблизу Корчина на базі свердловин № 10 і № 19 мінеральної води типу «Нафтуся» розташований завод з розливу мінеральної води. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 1996 село належить до курортних.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1379 осіб, з яких 688 чоловіків та 691 жінка.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1280 осіб.^[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.^[5]

На потоці Велика Річка на відстані приблизно 6 км від села Корчин розташована гідрологічна пам'ятка природи — водоспад Гуркало, який утворився в місці прориву палеогенових пісковиків. Висота водоспаду — приблизно 5 м, довкола оточений лісом. Висота місцевості над рівнем моря: ~ 570 м.

Неподалік від водоспаду височіє гора Кичера, біля підніжжя якої відбувались бої УПА. Також у околиці від села знаходиться гора Парашка (1268,5 м) — найвища вершина Сколівських Бескидів. За хорошої погоди її далеко видно з прикарпатських рівнин, а панорами з вершини гори — одні з найпротяжніших в Бескидах.

Дерев'яна бойківська церква святих Косьми та Дем'яна знаходиться у центрі села Корчин, біля головної дороги. Церкву збудовано у 1824 році, відремонтовано — у 1890 році. Канонічна візитація церкви відбулася 1909. Церква — тризрубна, одноверха. Об'єм нави накритий восьмигранним шатром, який завершений глухим ліхтарем з маківкою. Бабинець і вівтар мають двосхилі дахи. По периметру будівлі влаштоване піддашшя. Входи з півдня і заходу підкреслені двосхилими дашками, які виступають з площини піддашшя. На північний-захід стоїть дзвіниця. Загалом, церква типової конструкції та класичного кольору. Відрізняється від багатьох дерев'яних церков гірської частини Львівської області місцерозташуванням (стоїть у долині, біля річки Стрий) та відсутністю біля неї цвинтара.

27 серпня 2006 року у селі Корчин відбулося відкриття пам'ятника Іванові Франку. Пам'ятник встановлено на тому місці, де геніальний письменник виступав перед громадою села 26 серпня 1884. Погруддя Франка споруджено з ініціативи депутатів Сколівської районної ради, голови сільської ради Корчина Ігоря Зубрицького, за підтримки Сколівської РДА (голова І. Свистун), районної ради (голова М. Романишин) та меценатів Василя Бандерича і Романа Дяківа. Завдяки натхненній праці ініціатори знайшли союзників в особі авторів пам'ятника: скульптора В. Одрехівського і архітектора М. Білого, а також багатьох доброзичливців, які фізично, матеріально і духовно долучилися до втілення проєкту в життя.

У селі народилися

Безушко Володимир (1894—1980) — український літературознавець, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ і УВАН;
Воскрес Мирон-Григорій Григорович «Мирон» — член ОУН, старший вістун УПА (?); відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1 класу (15.10.1949)^[6];
Радевич-Винницький Ярослав Костянтинович — український мовознавець. Кандидат філологічних наук;
Зубрицька Марія Олексіївна (1957) — українська літературознавиця, перекладачка;
Захарчин Галина Миронівна — професор, доктор економічних наук;
Богдар Кирчів (12 червня 1856 — 19 жовтня 1900) — священик УГКЦ, український письменник, поет, громадський і політичний діяч;
Кирчів Павло Олексійович (16 березня 1862 — 12 червня 1916) — український письменник, педагог, громадський і культурний діяч;
Кирчів Роман Федорович (14 квітня 1930 — 7 травня 2018, Львів) — український літературознавець, фольклорист, етнограф. Доктор філологічних наук, професор. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.
Яцкович–Корчинський Петро Павлович^[7] — учасник УПА, став одним із героїв роману Василя Шкляра «Троща».

Померли

Лаврів Іван — Діяч ОУН. Повітовий провідник Долинського повіту (1939—1941), окружний провідник Калуської округи (1942—1945), обласний провідник Дрогобицької області (1945—1949).